Попільна середа
По́пільна середа́ — день молитви та перший день посту в багатьох західних християнських церквах. Попільній середі передує Жирний вівторок і вона знаменує початок Великого посту, шести страсних тижнів перед Великоднем. Припадає попільна середа, як рухоме церковне свято, на різні дати року в прямій залежності від дати Великодня за григоріанським календарем: найраніше святкується 4 лютого, найпізніше — 10 березня[1]. Попільна середа відзначається римо-католиками, лютеранами, моравцями[en], англіканами, методистами, назарянами[en], а також деякими церквами реформатської традиції, включаючи деякі конгрегаціоналістські[en], континентальні реформатські та пресвітеріанські церкви. У цей день варто утримуватися від м'яса (з 14 років) і проводити суворий піст (у віці від 18 до 60 років), тобто обмежити кількість прийомів їжі до двох легких і одного повноцінного на день. Вірні не зобов'язані в цей день відвідувати Службу Божу[2]. Великий піст покликаний нагадати нам про 40 днів, які Ісус Христос провів у пості та молитві в пустелі (Мт. 4:2), і підготувати нас до Великодня. Східна Церква не знає Попільної середи, тому що її Великий піст починається ввечері в неділю сьомого тижня перед Великоднем. ЕтимологіяНазва церковного свята походить від обряду нанесення священнослужителем на чола вірних римо-католицької церкви попелу зі спалених торішніх хрестів з пальмового гілля, використаного в церковних обрядах Пальмової (квітної) неділі. У попільну середу священик за обрядом виводить великим пальцем знак хреста із попелу спершу на своєму чолі та, а потім — на чолах вірних. СвяткуванняДати попелястої середи в наступні роки:
Примітки
Див. також |