|
Попов Єгор Павлович
Єгор (Ігор) Павлович Попов (англ. Egor P. Popov; 19 лютого 1913, Київ — 19 квітня 2001, Берклі, Каліфорнія) — американський інженер-будівельник українського походження, професор. Галуззю його інтересів були морські бурові платформи, проблеми сейсмостійкості конструкцій, трубопроводів та мостів. Підручники Попова з механіки твердих тіл були перекладені з англійської іспанською, португальською, японською, іврит, турецькою, перською, індонезійською та корейською мовами, ставши класичними для студентів по всьому світу. БіографіяНародився 6 (19) лютого 1913 року в місті Києві, Російська імперія, в родині лікарів Павла Попова (професор Київського університету, двоюрідний брат Олександра Попова) та Зої Дерябіної; у сім'ї був ще один син — Микола, молодший брат Ігоря. Батько Ігоря був призваний на фронт Першої світової війни, служив лікарем на території сучасної Білорусії. Через близькість бойових дій його родина переїхала до Пензи. З початком революцій 1917 року батько повернувся до батьківського будинку в Пермі, куди прибула його дружина з дітьми. У роки Громадянської війни Павло Попов працював у медичному поїзді, що належав Білому руху та обслуговував поранених солдатів на Транссибі. Його сім'я жила з ним у 1918—1919 роках просто у вагоні. Після перемоги Червоної армії родина Попових потрапила до Маньчжурії в 1921 році. У Китаї батько знайшов роботу лікаря у місті Хайларі, а потім у місті Прикордонному, де Ігор Попов уперше пішов до школи. Потім у 1924 році Попови опинилися в Харбіні, де Ігор отримав знання німецької та англійської мов. У 1927 році Попови перебралися до США, оселившись у місті Сан-Франциско. У 14-річному віці Ігор вступив до Політехнічної школи. Коли настав час отримувати особисті документи, американські чиновники переінакшили його ім'я, і він став Єгором замість Ігоря. Навчання він продовжив на безоплатній основі у Каліфорнійському університеті в Берклі, який тоді підтримувався державою. З 1929 по 1933 роки навчався на інженера-будівельника. За порадою професора Гардінга Ігор вирішив продовжити навчання, отримавши в 1934 році стипендію від Массачусетського технологічного інституту, де одержав освітній ступінь магістра, досліджуючи підвісні мости. В 1935 році Єгор Попов отримав стипендію від Каліфорнійського технологічного інституту, де навчався до 1937 року. З 1937 року Ігор Попов розпочав трудову діяльність у фірмах Fullerton, EF Rudolph та інших компаніях, спеціалізуючись на питаннях сейсмостійкості, що було актуально для Каліфорнії. Він став першопрохідцем у цій галузі знань. У 1946 році він отримав ступінь доктора в Стенфорді і того ж року став викладачем університету Берклі, читаючи курси механіки студентам будівельних спеціальностей. 1953 року Попов став професором. Паралельно брав участь у великих інженерних проєктах, серед яких міст між Сан-Франциско та Оклендом, музей сучасного мистецтва в Сан-Франциско, Трансаляскинський нафтопровід (довжина 1288 км). Попов працював також для NASA у Х'юстоні. Помер 19 квітня 2001 року у лікарні Каліфорнії від серцевого нападу. У нього залишилися діти: Катерина, Олександр та шестеро онуків. Заслуги
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
