У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Поляков .
Лев Олександрович Поляков ( 24 квітня 1927 , Моршанськ , Тамбовська губернія , СРСР — 26 січня 2001 , Москва , Росія ) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист Російської Федерації (1996).
Лев Поляков народився 24 квітня 1927 року в Моршанську .
Спочатку Лев Олександрович Поляков мріяв про кар'єру військового. Він навчався в авіаційному технікумі, а потім у Вищому військово-морському училищі в Баку. Але заняття самодіяльністю і любов до театру вирішили вибір на користь акторської професії. Поляков вступив до Школи-студії МХАТ , і 2 роки грав у Великому драматичному театрі імені Г. О. Товстоногова .
У середині 1950-х років Лев Поляков починає активно зніматися в кіно.
У 1958 році він закінчив ВДІК (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової ) і вступив до Театру-студії кіноактора .
Актор помер від інсульту в 2001 році в одній зі столичних клінік. Трьома роками раніше, в 1998-му, зник їх з дружиною Інною Виходцевою єдиний син Микита.
Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі .
1957 : Розповіді про Леніна — поручик Баришев 1958 : Отаман Кодр — Тодор Тобулток 1958 : Справа «строкатих» — Растягаєв 1958 : Дорога на фестиваль (короткометражний)1960 : Мічман Панін — офіцер Грузінов 1961 : Два життя — Микола Ігнатьєв 1962 : Колеги — лікар Столбов 1962 : Гусарська балада — Петро Пелимов 1964 : Ракети не повинні злетіти — сержант американської армії Юджин 1964 : Фитиль — Ягідки, серія № 19, жених 1964 : Втеча з раю — Павло 1965 : Остання ніч у раю — Павло 1965 —1967 : Війна і мир — Лорістон 1965 : Як вас тепер називати? — Петро Сизов / Пауль Краузе 1966 : Про що мовчала тайга — батюшка Микола 1966 : Веселі расплюєвські дні — поліцейський Качала 1966 : Дикий мед — начальник геологічної експедиції 1966 : Постріл — майор 1967 : Микола Бауман — Євген Миколайович Котов 1967 : Місця тут тихі — Том, американський моряк, (немає в титрах) 1967 : Сергій Лазо — Вишняков 1968 : Діамантова рука — капітан теплохода «Михайло Свєтлов» 1968 : Крах — Зипунов 1968 : Нові пригоди невловимих — офіцер в папасі 1968 : Один шанс із тисячі — Отто 1968 : Щит і меч — майор Герлах, заступник начальника школи Абвера 1968 —1972 : Звільнення — генерал Андрій Гречко 1969 : Ад'ютант його високоповажності — Загладін 1969 : Гори, гори, моя зірко — коханець у німому кіно 1970 : Ватерлоо (Італія , СРСР) — Келлерман, (немає в титрах) 1970 : Карусель — Анатоль, жених княжни Бибулової 1970 : Потяг у завтрашній день — працівник Раднаркому 1970 : Посланці вічності — капітан 1970 : Серце Росії — большевик у Смольному, (немає в титрах) 1971 : Корона Російської імперії, або Знову невловимі — одноокий офіцер 1971 : Ціна швидких секунд — епізод 1971 : Тіні зникають опівдні — Анісім Шатров 1972 : Останній гайдук — епізод 1972 : Свеаборг — великий князь Микола Миколайович 1973 : І на Тихому океані... — Семен 1973 : Океан — Світличний Андрій Павлович, капітан другого рангу 1973 : Зупинка в дорозі (короткометражний)1974 : Вічний поклик — член бюро, (немає в титрах) 1974 : Вільному - воля (короткометражний)1975 : Втеча містера Мак-Кінлі — приятель Мак-Кінлі 1975 : Не може бути! — слідчий (новела «Злочин і кара»)1976 : Життя і смерть Фердинанда Люса — Курт, людина Бауера 1977 : Фронт за лінією фронту — Фридрих фон Бютцов, німецький підполковник-інженер 1977 : Інкогніто з Петербурга — жандарм 1978 : Оксамитовий сезон (СРСР , Швейцарія ) — Франсуа, помічник Ніколаса 1979 : Маленькі трагедії — глядач у театрі 1980 : Вечірній лабіринт — метрдотель 1980 : Інакше не можна — учасник наради 1980 : Скринька Марії Медичі — експерт-криміналіст Микола Іванович Крелін 1981 : Фронт в тилу ворога — Фрідріх фон Бютцов, німець-інженер, став радянським розвідником 1983 : Тривожна неділя — командир морського пожежного загону Челобов 1984 : Європейська історія — журналіст 1984 : Мертві душі — віце-губернатор 1984 : Розставання — міністр Андрій Іванович 1985 : Небезпечно для життя! — підполковник, начальник відділення мілиції 1985 : Береги в тумані (СРСР, Болгарія ) — Акулиничев 1985 : Багратиін — епізод 1985 : Заповіт — солдат 1986 : Обличчям до обличчя — Кернс 1986 : Час синів — Коваленко 1987 : Загін (СРСР, Сирія ) — начальник особистої охорони президента 1987 : Крейцерова соната — родич на весіллі 1988 : Пілоти (СРСР , Чехословаччина ) — епізод 1989 : Приватний детектив, або Операція «Кооперація» — Н. І. Окайомов 1989 : Свавілля — Хрипатий 1990 : Хлопчики — лікар 1991 : Як живете, карасі? — сусід на дачі, Гліб 1992 : Повітряні пірати — епізод 1995 : Панночка-селянка — Лев Дмитрович Колбін
