|
Поль Моріа
Поль Моріа́ (фр. Paul Mauriat; 4 березня 1925, Марсель, Франція — 3 листопада 2006, Перпіньян, Франція) — французький композитор, аранжувальник і диригент, спеціалізувався на легкій музиці. БіографіяМоріа народився та виріс у Марселі, Франція. Батько був поштовим інспектором і любив грати на фортепіано та скрипці. Поль почав грати в чотири роки, а вже в десять вступив до Паризької консерваторії. Під час Другої світової війни Моріа заснував танцювальну групу, з якою гастролював у стаціонарі та тюремній камері. Кар'єра1957 року переїхав до Парижа, де приступив до роботи на звукозаписній компанії Barclay як аранжувальник і акомпаніатор. У різний час працював з Шарлем Азнавуром (спільно створено понад 120 пісень), Далідою, Морісом Шевальє, Лео Ферре, Лені Ескудеро та іншими естрадними виконавцями. 1962 року Моріа склав свій перший міжнародний хіт — «Chariot» (гран-прі конкурсу Євробачення 1962), що отримав пізніше англійську назву «I will follow him». Це була його спільна робота з відомим французьким композитором і диригентом Франком Пурселем. 1966 року Моріа став музичним директором Мірей Матьє. Спільно з поетом Андре Паскалем він створив її головний хіт «Mon credo», за кілька років співпраці він записав з Матьє близько 50 пісень. 1967 року під час візиту Мірей Матьє до СРСР на борту крейсера Аврора в Ленінграді була створена пісня «Quand fera-t-il jour, camarade?»[1], яка увійшла в репертуар співачки. У 1964 і 1965 роках спільно з Раймоном Лефевром Моріа написав музику до кінокомедій за участю Луї де Фюнеса «Жандарм із Сан-Тропе» та «Жандарм у Нью-Йорку». 1965 року Поль створив свій Гранд-оркестр, з яким довгі роки записував інструментальні версії популярних пісень, робив обробки класичної музики. 1968 року його оркестрова версія пісні-учасниці конкурсу Євробачення 1967 — «L'amour est bleu» (надалі іменована «Love is Blue») очолила хіт-паради США, а потім і в багатьох країнах світу. Поль Моріа став єдиним французьким виконавцем, який досяг такого визнання в США. Починаючи з 1969 року оркестр Моріа робить концертні тури в США, Канаді, Японії, Південній Кореї, Бразилії та інших країнах. Поль влаштовував в Японії щорічно до 50 концертів. У СРСР музика у виконанні оркестру Поля Моріа часто звучала на радіо та телебаченні, кілька композицій були використані в прогнозі погоди, яким завершувалася інформаційна програма «Час» (рос. «Время»). З середини 1970-х за ліцензією були видані чотири його вінілові платівки, що розійшлися по країні мільйонними тиражами. Після зустрічі з бардом Сергієм Нікітіним (1978) Моріа створив чудову інструментальну версію його пісні «Под музыку Вивальди». Крім цього, ще 1965 року Поль записав пластинку з 12 російськими мелодіями «Russie de toujours» (Вічна Росія), перевидану в багатьох країнах на компакт-диску під назвою «The Russian album». Останній альбом оркестру — Romantic був записаний 1997 року. З 1998 року Моріа завершив і свою активну концертну діяльність. Новим диригентом оркестру став талановитий піаніст Жиль Гамбюс, який пропрацював у оркестрі довгий час. Моріа помер 3 листопада 2006 року на півдні Франції, в Перпіньяні. Авторство мелодійПротягом свого життя Моріа написав більш як 150 інструментальних композицій та пісень. Поширена версія, що «Alouette» (відома мелодія з передачі «У світі тварин» (рос. «В мире животных»)) написав він — хибна. Пісню «Alouette» («Жайворонок») створив популярний аргентинський композитор Аріелем Раміресом. В оригіналі цей уривок називається «La Peregrinación» («Паломництво»), взято його з кантати для хору «Різдво Господнє»[2]. Існують також різні оркестрові версії цієї пісні поряд із загальновідомою у виконанні оркестру Моріа. Використану з початку 1970-х років у заставці телепередачі «Кінопанорама» мелодію «Прости мені цей дитячий каприз» (фр. «Pardonne-moi ce caprice d'enfant») написала Патрісія Карлі й спочатку виконала Мірей Матьє в супроводі оркестру Раймона Лефевра[3][4]. Нагороди1997 року Моріа було нагороджено Орденом мистецтв і літератури від Міністерства культури Франції. Поль продав понад сорок мільйонів альбомів і провів двадцять вісім концертів у Японії з 1969 по 1998 роки. Його сингл 1967 року «L'amour est bleu» і альбом 2006 року «Blooming Hits» були продані тираж у понад мільйон копій. Сингл був нагороджений золотим диском Американською асоціацією компаній звукозапису в березні 1968 року[5]. ДискографіяСингли
Альбоми
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
