Полуботок Андрій Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полуботок.
Андрій Полуботок
Андрій Полуботок
Андрій Полуботок
Андрій Полуботок. Невідомий художник XVIII ст. Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва
Андрій Полуботок
 
Народження: 1695[1]
Смерть: 28 листопада 1744
Рід: Полуботки

Андрій Павлович Полуботок (1695[1] — 28 листопада 1744) — бунчуковий товариш.

Біографія

Біографічні відомості про нього досить скупі, і переважно пов'язані з господарською діяльністю. Молодший син майбутнього гетьмана Війська Запорозького Павла Полуботка та Євфимії Самойлович.

В 1728—1744 рр. обіймав посаду бунчукового товариша. Після смерті брата Якова в 1734 р., взяв опіку над племінниками[a][3].

26 квітня 1739 р. через від’їзд у військовий похід написав заповіт.

Маєтності

В 1726 р. з братом Яковом поступився слобідкою Деревини бунчуковому товаришеві Степану Тарновському. Того ж року Андрій і Яків Павловичі поступилися своїй тітці Марії Василівні та її синові Пилипу Борзаковському селом Буймером, хутором у селі Хицях та 700 руб. грошей, із зобов'язанням купити їй із сином млин з дома колами на р. Пселі в присілку Бережки.

За ним із братом Яковом було записані значні маєтності, зокрема село Михайлівка (нині Сумський район).[3]

Родина

Був одружений з Марією Андріївною Кондратьєвою, онукою полковника Герасима Кондратьєва[2].

Коментарі

  1. ↑ Згідно Володимира Кривошеї єпископ Іродіон (Жураківський) захопив рухоме і нерухоме майно покійного, і взяв в опіку сина і доньку покійного.[2]

Примітки

  1. ↑ а б “Портрет Андрія Полуботка” (XVIII ст.)
  2. ↑ а б Кривошея В.В.Українське козацтво в національній пам'яті. Чернігівський полк. Том. І. — К.: ДП "НВЦ «Пріоритети», 2012. — 516 с.
  3. ↑ а б В. Л. Модзалевский. «Малороссийский родословник». Том четвертый. П. — С. С 40 портретами и 3 снимками. Киев. Типо-Литография "С. В. Кульженко". Пушкинская № 4. 1914.