Полежака Артем Якович
Артем Якович Полежака (нар. 24 вересня 1975, Харків) — український поет. Автор поетичних збірок «Стіхи о жизні» (2016) та «Навісні пісні» (2018), «Люди у пошуках щастя» (2020), «Нормальна поезія» (2024). Твори пише українською й російською мовами. БіографіяНародився 24 вересня 1975 року в Харкові, де провів своє дитинство. 2000 року закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва за спеціальністю «архітектор». Під час студентських років активно виступав у «КВК».[2] Автор текстів пісень таких виконавців, як , Орест Лютий та гуртів «Kozak System», Танок на майдані Конґо, TaRuta, «Телері», «Бумбокс»[3]. У квітні 2022 року Артем вступив піхотинцем до лав Національної гвардії. Отримав спеціальність кулеметника. Разом із побратимами брав участь у Харківському контрнаступі, звільненні Балаклії та Куп'янська.[4] В 2023-му році отримав відзнаку «Кевларовий ліфон», обраний найсексуальнішим українським митцем, який служить в війську[5]. Літературна та громадська діяльністьНаприкінці 2000-х років Артем починає часто виступати з особистими віршами і стає відомим, як переможець численних поетичних слемів (в Києві, Хмельницькому, Миколаєві, Харкові й інших містах). Є активним учасником різноманітних акцій громадянської непокори, зокрема проти законопроєкту «Про мови в Україні» 2010 року.[6] Багато виступав перед різноманітною аудиторією: від школярів до мешканців геріатричного пансіонату та ув'язнених.[7] 2011 року з гуртом «Барабас» записав та випустив диск «Весна, Любов, Полежака». Полежака і гурт «Барабас» здійснили всеукраїнський тур (Київ, Житомир, Львів, Донецьк, Дніпро, Харків), після чого проєкт «Полежака+Барабас» саморозпустився.[7] З початком російської агресії на сході України регулярно брав участь в різноманітних артдесантах, виступаючи перед військовими. З 2014 року Артем регулярно їдить у зону АТО виступати перед українськими воїнами.[8] У 2009 році побачила світ книжка-розмальовка «Мої нездійснені мрі»[9],[10], а 2016 року світ побачила його перша повноцінна поетична збірка «Стіхи о жизні» видавництва «Люта справа».[3] 1 березня 2018 року у світ вийшла друга поетична збірка Артема «Навісні пісні» (видавництво Люта справа)[11], презентація якої відбулася в Києві[12],[13] Хмельницькому[14] та на Громадському радіо[15] У 2020 році виходить третя поетична збірка «Люди у пошуках щастя» (видавництво Люта справа) з малюнками автора. Передмову написали Юрій Андрухович та Євген Дикий[16] Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року волонтерив, разом з Сергієм Жаданом, Олегом Кадановим, Яною Заварзіною, Іваном Сєніним, гуртом «Папа Карло» зробили кілька онлайн-концертів, щоб зібрати гроші для харківської та київської тероборони.[17]. Брав участь у боях на Бахмутському напрямку, зокрема у Кліщіївці.[18] В лютому 2023 потрапив під ворожий обстріл на фронті під Кремінною та отримав контузію.[19]. Продовжив службу стрільцем у 3-му батальйоні 5-ї Слобожанської бригади НГУ[19]. Нагороди
БібліографіяВласні книжки
Переклади
Антології та збірки
Дискографія
Див. такожМіжнародна літературна премія імені Олеся Ульяненка Громадська позиціяУ червні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[24] 23 серпня 2021 взяв участь у фестивалі «Ти у мене єдина» в Сєвєродонецьку, підтримавши своїм виступом встановлення рекорду з наймасовішого виконання пісні Володимира Івасюка «Червона рута», коли цю пісню на центральній площі міста одночасно заспівали понад 5200 виконавців.[25] Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
