Наприклад, винищувачі зазвичай позначаються абревіатурою F: F-16, F-35, а ракети класу «повітря — земля» абревіатурою AGM: AGM-88, AGM-114. Окрім авіаційного обладнання, дана система індексів поширюється також на піхотну та корабельну ракетну зброю, як FGM-192 Javelin та RIM-66 Standard. Деякі індекси, зокрема X для експериментальних літальних апаратів, використовують в NASA.
Чинну систему було визначено рядом документів, починаючи з 1962 року. Офіційним найменуванням системи відповідно до регулювального документу є Designating and Naming Military Aerospace Vehicles («Позначення та найменування військової авіаційної та космічної техніки»). Скорочено позначення називають MDS (від англ.Mission-Design-Series — «призначення, конструкція, серія»[⇨])[1][2].
Першу систему позначень було створено 1911 року для літальних апаратів ВМС США, важчих за повітря. Але вже 1914 систему було переглянуто: замість індексів компаній-виробників було введено індекси, що позначали тип та призначення техніки, а саму техніку було перейменовано[3]. Для ВПС США система з'явилась 1919 року[4].
1922 було створено нову систему для літаків ВМС, що мала таку структуру: (призначення)(номер)(виробник)-(підвид)(модифікація). За цією системою відомий, наприклад, F4U Corsair, де F — fighter (винищувач), U — індекс компанії Vought. Тоді ж з’явилось і відоме позначення X для дослідних літаків[3]. Пізніше, в 1924 було запроваджено нову систему і для ВПС, за якою відомий, наприклад, P-51 Mustang. У 1947 році систему було оновлено, деякі позначення перейменували або прибрали. Зокрема, було змінено позначення для винищувачів з P на F: відтак P-80 Shooting Star став F-80[4]. В 1956 в Армії США з'явилась своя окрема система, що використовувалась до 1962[5].
Таким чином, один літак міг мати абсолютно різні індекси, як F4H Phantom та F-110 Spectre, що призводило до плутанки. Зокрема, міністр оборони Роберт Мак-Намара плутав вказані найменування літака, що (в тому числі) зрештою призвело до створення нової системи[6][7].
6 липня 1962 року Міністерством оборони було ухвалено директиву 4505.6 “Designating, Redesignating, and Naming Military Aircraft” («Позначення, перепозначення та найменування військової авіації») з новою системою індексів, яка була заснована на системі ВПС зразка 1924/1947 року[8]. Ця система, також відома як Tri-Service aircraft designation system («система позначень авіації трьох родів військ»), створила універсальні найменування для літальних апаратів Армії, ВМС, ВПС, морської піхоти та берегової охорони[9]. 1963 року було прийнято подібну систему для ракет, що містилась у директиві 4000.20 “Designating, Redesignating, and Naming Military Rockets and Guided Missiles” («Позначення, перепозначення та найменування військових ракет та керованих ракет»), також відому як Tri-Service rocket and guided missile designation system («система позначень ракет та керованих ракет трьох родів військ»)[10].
Після прийняття системи всю актуальну морську авіацію було перейменовано відповідно до вимог нової системи: так, F4H Phantom II став F-4 Phantom II, AD Skyraider став A-1 Skyraider. Характерний для морської авіації індекс виробника було відкинуто, а суфікси підтипу та модифікацій перейшли в індекси серії та, рідше, модифікованого призначення: AD-4NA → A-1D, AD-5N → A-1G, AD-5W → EA-1E. На відміну від морської авіації, авіація Повітряних сил не зазнала суттєвих змін, оскільки значна кількість літальних апаратів і так відповідали їй. В основному, зміни позначень стосувались таких категорій: 1) попередня система дозволяла індекси для гелікоптерів без призначення, нова — ні, тому, наприклад, H-19 став UH-19; 2) було змінено або додано індекси серії для деяких літальних апаратів[11].
Зрештою, 1971 року було видано директиву 4120.15 “Designating and Naming Military Aircraft, Rockets, and Guided Missiles” («Позначення та найменування військової авіації, ракет та керованих ракет»), пізніше перейменована на “Designating and Naming Military Aerospace Vehicles”, що ввібрала в себе системи позначень зразка 1962 та 1963 років для авіації та ракет відповідно, а також для БПЛА. Ця система є чинною, станом на лютий 2023 року останньою редакцією була така від 2020 року[12].
Загальний опис
Найменування техніки складається з двох частин: класифікатор призначення (англ.Mission Design Series, MDS) та власна назва (англ.popular name)[уточнити переклад]. Перша містить набір буквених та числових індексів (в кількості від 3 до 7 включно з дефісом), що визначають тип, задачі та унікальний індекс, як F-16 або AGM-84. Друга визначає просту та промовисту офіційну назву, яка затверджується Міністерством оборони, як Fighting Falcon або Harpoon відповідно. Назва може походити від виробника, якщо він згоден надати її для офіційного вжитку[13].
Одна літера може знаходитись у різних категоріях. Наприклад, A — штурмовик (основне призначення, авіація), модернізований для штурмової ролі літак (модифіковане призначення, авіація) або повітряний запуск (середовище запуску, ракети); H — пошуково-рятувальний літальний апарат (модифіковане призначення, авіація), гелікоптер (тип техніки, авіація) або шахтове зберігання (середовище запуску, ракети). Для уникнення плутанки існує чіткий порядок індексів та зазначення їх обов'язковості[13].
Значна кількість військової техніки США не має індексів в даній системі або має інші позначення. Для цього є кілька причин: 1) інший індекс міг бути наданий до прийняття системи, а після цього або замінений на новий, або не замінений за непотрібністю (напр. F4H, F-110 → F-4 Phantom II; F4U Corsair без змін); 2) техніка може крім індексу Міноборони США може мати заводське позначення або позначення іншої країни, якщо ця техніка там на озброєнні (напр. NSM/RGM-184, Hawker Harrier/AV-8 Harrier); 3) техніка є одним із небагатьох винятків, що присутні в системі[див. «Винятки»].
Правила застосування
Для стандартних літальних апаратів (пілотований літак з жорстким крилом) класифікатор призначення має таку структуру (жирним шрифтом виділено обов'язкові параметри):
Статус техніки, коли він нестандартний, наприклад, моделі у розробці або дослідні зразки. Коли присутній, то завжди знаходиться в крайньому лівому положенні.
X в X-48 означає, що це експериментальний літак (X-літак)
Modified Mission
модифіковане призначення
(Тільки для авіації) модифікація призначення, якщо така є. Завжди знаходиться ліворуч від основного призначення (якщо воно є).
A в AC-130 означає, що літак C-130 модифіковано для атакувальної ролі
Launch Environment
середовище запуску
(Тільки для ракет) середовище або метод запуску ракети. Завжди знаходиться ліворуч від основного призначення.
F в FIM-192 означає, що ракета переносна та запускається солдатом
Basic Mission
основне призначення
Основне призначення техніки, в тому числі ракет (може пропускатись для нестандартних літальних апаратів на користь модифікованого призначення). Завжди знаходиться ліворуч від типу техніки (якщо є) або дефіса.
A в A-10 означає, що літак є атакувальним (штурмовик в даному випадку)
Vehicle Type
тип техніки
(Тільки для нелітаків) тип техніки, коли це не класичний пілотований літак
(тільки ракети) номер конкретної конфігурації обладнання, що змінює тактичні можливості в межах однієї моделі; пишеться після номеру моделі/серії через дефіс
Block Number
номер блоку
(тільки літальні апарати) номер однаково сконфігурованих машин в межах однієї серії
Літальний апарат на стадії планування або попередньої розробки.
Модифіковане призначення
Деякі індекси модифікованого призначення збігаються з такими для основного. Тому коли апарат має такий індекс, то це означає, що задачі конкретної моделі не збігаються з задачами базового літака або доповнюють їх. Наприклад, базова модель C-130 є транспортним літаком, а AC-130 штурмовим на базі C-130. Для не-літаків (гелікоптерів, дронів тощо) основне призначення може бути відсутнє і використовується модифіковане.
Також для двох- чи трьохбуквених назв не слід плутати комбінації виду модифіковане призначення + основне призначення (як AC-130) та основне або модифіковане (бо основне може пропускатись для гелікоптерів та інших не-літаків) призначення + тип техніки (як AH-64).
Всепогодний літальний апарат великої дальності, що має кілька двигунів, модифікований для самостійної протичовнової боротьби, морської розвідки та мінування.
Всепогодний літальний апарат великої дальності, що має кілька двигунів, призначений для самостійної протичовнової боротьби, морської розвідки та мінування. Наприклад, P-8 Poseidon.
Літальний апарат призначений для виконання багатьох задач, як підтримка на полі бою, транспорт тощо. Включаються літальні апарати з невеликим корисним навантаженням. Наприкклад, U-3, UH-60 Black Hawk.
Літальний апарат створений для випробування експериментальних конфігурацій, зазвичай такі літаки не призначені для звичайного використання. Наприклад, X-47B, X-57 Maxwell.
Тип техніки
D (англ.Unmanned Aircraft Control Segment, контроль БПЛА)
Контрольний пункт для безпілотних літальних апаратів. Єдиний пункт системи, що не є літальним апаратом (окрім ракетної зброї).
Літальний апарат з вертикальними або скороченими злетом та посадкою. Наприклад, AV-8 Harrier, V-22 Osprey. Прикладом класичного літака, який може злітати з обмеженого простору, є OV-10 Bronco[en].
Літальний апарат, що отримує підйомну силу внаслідок використання гарячого або легшого за повітря газу.
Позначення ракет
Статус, тип запуску та призначення можуть змінюватись відповідно до модифікації ракет: так, Harpoon може випускатись у версіях AGM-84, RGM-84 та UGM-84 (повітряний, морський та підводний запуск відповідно), а Tomahawk у версіях AGM-109, BGM-109, RGM-109 та UGM-109 (повітряний, універсальний, морський та підводний запуск відповідно).
Нижче наведено перелік індексів для ракет (включно з піхотними, корабельними тощо) та їх значення[13].
Апарат придатний для пускових установок, але не без можливості здійснити запуск. Може мати системи наведення та керування, але боєголовка та двигун зазвичай відсутні. Наприклад, CATM-120.
J (англ.Special Test (Temporary), спеціальні випробування (тимчасово))
Апарат залучено до тимчасових випробувань деякими організаціями або він випробовується зі спеціальним обладнанням.
N (англ.Special Test (Permanent), спеціальні випробування (постійно))
Апарат залучено до випробувань, але конфігурація змінюється до того, що повернення до початкової конфігурації недоцільне або невигідне.
Апарат, що не містить екіпажу та використовує аеродинамічну підйомну силу. Балістичні ракети, крилаті ракети та артилерійські боєприпаси не належать до дронів.
Апарат, що знаходиться на деякій орбіті для збору та передачі різних даних.
Винятки
Система має ряд винятків, чиї індекси відмінні від стандартних[15]:
Деякі зразки техніки мають непослідовні модельні номери, що може заплутати. Номери можуть відрізнятись для різних модифікацій одного літака, наприклад, літаки на базі Boeing 707: C-18, C-137, E-3, E-6, E-7 (пізніше став EC-18), E-8 and T-49 та на базі Boeing 747: C-19, C-25, C-33, E-4, L-1. Зустрічається також і зворотня ситуація: AH-1 та UH-1 є різними гелікоптерами, а не модифікаціями одного, або C-12J не є літаком ряду C-12 (C-12J є військовим варіантом Beech 1900, а інші варіантами Beech King Air 200). А для заправника KC-767 чомусь залишено заводський номер від Boeing 767, а не надано послідовний номер.
Деякі номери моделей пропущено навмисно (F-13) або за збігом обставин (F-19 та інші)[16].
В деяких випадках порушується послідовність серії. Наприклад, серія K часто надається для літаків, що експортуються до Великої Британії. Також присутні нестандартні індекси вигляду F-16IQ тощо, які, втім, не є офіційними позначеннями Міноборони США[17]. Іноді суттєво модифікована техніка не отримує нової серії, як F-16C та F-16D, розрізнення яких відбувається за блоками.
CC-130JHercules порушував правило, яке забороняє надавати однакові модифіковане та основне призначення та ідентичний індекс серії. Пізніше був перейменований у C-130J, хоча є дещо подовженою модифікацією оригінального C-130J[17].
F/A-18 Hornet (та менш поширені типу F/A-22) є нестандартним позначенням, оскільки скісна риска не дозволена. Позначення походить від початкових планів створення двох літаків: винищувача F-18 та штурмовика A-18. Офіційним є позначення FA-18[17], але й воно є помилковим: воно позначає штурмовик, модифікований для перехоплення повітряних цілей, що не є правдою в даному випадку; в такому разі, номер моделі також мав би слідувати за послідовністю для штурмовиків, а не для винищувачів. Правильним позначенням було б F-18, оскільки більшість американських винищувачів призначені як для перехоплення, так і для нанесення ударів по наземних цілях (тож інші винищувачі, як F-16 та F-35 мають звичне позначення). Також є дещо дивним позначення F/A-18E/F Super Hornet: він, хоч і схожий на FA-18, суттєво відрізняється як за розміром, так і за можливостями.
F-35 є непослідовним індексом, оскільки йому передував YF-23, тому він мав би називатись F-24. Такий індекс було рекомендовано відділом номенклатури, але все ж було прийнято номер 35. Також є свідчення про існування проєкту YF-24, котрий міг бути невідомим на час появи індексу.
FB-111 Aardvark не є модифікацією бомбардувальника для винищувальної ролі, а навпаки. Хоча немає модифікованого призначення як B (bomber), індекс FB-111 для модифікації винищувача F-111 є хибним.
F-117 Nighthawk попри індекс F, є суто штурмовим літаком (тож мав би отримати позначення A). Причини надання індексу F достеменно невідомі, проте, це може бути пов'язано з організаційною структурою ВПС США, які не мали спеціалізованих штурмових підрозділів (наприклад, A-10 Thunderbolt належав до винищувальних підрозділів). Подібно, F-105 та F-111 також мали дуже сумнівні протиповітряні можливості. Номер 117 також не відповідає жодній послідовності.
SR-71 Blackbird продовжує використовувати систему до 1962 року та розкривається як Strategic Reconaissance[17] (стратегічна розвідка). В сучасній системі абревіатура означала б, що це розвідувальний літак, модифікований для боротьби з підводними човнами, що не є правдою. Більш точним було б позначення R-1.
U-2 був початково розроблений (до 1962) як TR-1, тобто, Tactical Reconaissance (тактична розвідка), але 1991 року перейменований на U-2. Літера U (utility) означає легкі літаки з невеликим корисним навантаженням, що теж є дивним.
↑Чинна система, взагалі кажучи, зобов'язує використовувати індекс серії. Втім, він часто опускається, коли мова йде про всі літаки однієї моделі (наприклад, всі F-16, а не конкретна модифікація F-16A.
↑Хоча основне призначення позначається обов'язковим, воно пропускається в ряді випадків для нестандартної техніки. Наприклад, гелікоптер MH-6, БПЛА MQ-1 та конвертоплан V-22.
↑Якщо літери закінчується, надається новий номер моделі, а нумерація серії знову починається з літери A
↑Чинна система, взагалі кажучи, зобов'язує використовувати індекс серії. Втім, він часто опускається, коли мова йде про всі літаки однієї моделі (наприклад, всі F-16, а не конкретна модифікація F-16A.
↑Перша H — модифікована місія (рятувальний), друга H — тип техніки (гелікоптер)
↑Жоден літак-розвідник не отримав такого позначення. SR-71 та U-2/TR-1 мають нестандартні індекси, що не відповідають системі.
