Подільник напругиПоді́льник напру́ги — лінійна електронна схема, напруга на виході якої (Vout) складає частину напруги на вході (Vin). Найпростіший дільник напруги складається з двох послідовно увімкнених резисторів. Дільник напруги на резисторах![]() ![]() Згідно із Законом Ома зв'язок між вхідною і вихідною напругою, визначається за формулою: Доведення: Передавальна функція цієї схеми: ЗастосуванняПодільники напруги використовуються для регулювання рівня сигналу, для зміщення активних пристроїв в підсилювачах, і для вимірювання напруги. Вимірювальні мости і мультиметри мають у своєму складі дільники напруги. Потенціометри, які є змінними дільниками струму, використовуються у різноманітних приладах, зокрема у аудіосистемах та радіоприймачах для регулювання гучності. Дільники напруги також можуть бути використані у мікроконтролерних схемах для вимірювання опору давача.[1] ![]() Дільник напруги можна використовувати для стабілізації вихідної напруги, якщо як нижнє плече дільника, використовувати стабілітрон. Вихідна напруга у цьому випадку буде рівна напрузі стабілізації стабілітрона. Дільники напруги широко використовується як атенюатори на низьких частотах. Див. також
Примітки
Інтернет-ресурсиВікісховище має мультимедійні дані за темою: Подільник напруги |
Portal di Ensiklopedia Dunia