Податковий номер

Податковий номер або Податковий номер платника податків — термін законодавства України, що може змінювати своє значення у різних контекстах.

Загальне значення — це ідентифікатор фізичної або юридичної особи, який дозволяє ідентифікувати її для цілей оподаткування шляхом обліку платників податків у контролюючих органах.

В Україні існує декілька типів ідентифікаторів в залежності від статусу особи, типу оподаткування, способу обліку, реєстру. В інших країнах може бути термін зі схожим значенням та назвою. Хоча, цей ідентифікатор в Україні було введено для цілей оподаткування, він використовується і для ідентифікації фізичних осіб в інших цілях.

з 1997 по 2011

З 1998 по 2011 документом, що встановлював порядок обліку платників податків був наказ Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)»[1]. Цим порядком використовувалися два ідентифікатори:

• Код платника податків за ЄДРПОУ
• Номер ДРФО

Також, окремим законом «Про податок на додану вартість» 1997 року було передбачено податковий номер платника податку на додану вартість («податковий номер» або «індивідуальний податковий номер»)[2].

З 2011 року

Станом на 2019 рік документ, який встановлює використання ідентифікаторів для цілей оподаткування та власне порядок визначення податкового номера є наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»[3].

Згідно порядку, роль ідентифікатора особи для цілей оподаткування виконують[4]:

• код за ЄДРПОУ для юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб — резидентів та нерезидентів (8-розрядий код з ведучими нулями)
• РНОКПП для фізичних осіб (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від його прийняття), 10-розрядний код з ведучими нулями
• серія та номер діючого паспорта — для осіб, що відмовилась від отримання РНОКПП
• реєстраційний (обліковий) номер платника податків (9-розрядний код з ведучими нулями), який присвоюється контролюючими органами:
  • уповноваженим особам договорів про спільну діяльність
  • управителям майна при взятті на облік договорів управління майном
  • інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції
  • виконавцям (юридичним особам - нерезидентам) проектів міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні

Для цілей оподакування також можуть використовуватися інші ідентифікатори платників податків:

• Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (ІПН) — для юридичних осіб або фізичних осіб підприємців, що є платниками ПДВ (12-розрядний код)[5].

Примітки

1. Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)
2. Про податок на додану вартість
3. Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів
4. пп. 2.2 розділу 2 Порядку обліку платників податків і зборів
5. п. 1.6 розділу 1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Посилання

• Код платника/отримувача // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 341. — ISBN 978-617-7627-10-3.