Пограбування Мао (1535)

Пограбування Мао (1535)
Османсько-габсбурзькі війни
39°53′21″ пн. ш. 4°15′49″ сх. д. / 39.8892° пн. ш. 4.26361° сх. д. / 39.8892; 4.26361
Дата: 1535
Місце: Мао, Менорка, Балеарські острови
Результат: Флот Барбаросси жорстоко пограбував Мао
Територіальні зміни: без змін
Сторони
Ottoman Empire Османська імперія
Алжирський еялет
Іспанська імперія
Командувачі
Ottoman Empire Хайр ад-Дін Барбаросса
Військові сили
2,500 солдат

22 галери 9 галіотів

350 солдат

Пограбування Мао́ — пограбування в 1535 році флотом капудан-паші Османської імперії Хайр ад-Діном Барбароссою портового містечка Мао на острові Менорка (Балеарські острови)[1].

Напад на Мао відбувся майже відразу після поразки Барбаросси від імператора Карла V в битві за Туніс і був певною мірою помстою та частковою компенсацією Барбаросси за цю поразку. Під час облоги нещодавно захопленого Барбароссою Туніса зібраним зі всієї Європи військом Карла V, Барбаросса втік з Тунісу і добрався до свогуо флоту, завчасно переведеного з Тунісу в порт Боне в Алжирі[1]. На чолі цього флоту він здійснив напад на порт Мао на Болеарських островах, що входили до володінь Карла V.

У Мао не було гарнізону і знаходилось лише одна або дві гармати, до яких не було боєприпасів та пороху. В місті було всього 300 одиниць зброї і близько 1500 жителів, з яких лише 350 були придатні до військової служби. Столицею острова в той час була Сьюдадела, де розташовувався гарнізон[2]. Барбаросса взяв значну здобич і 600—800 рабів[3][4], яких вивіз до Алжиру.

Напад

У ніч на 1 вересня 1535 року військово-морський флот Османської імперії увійшов у порт Мао, замаскований під імперські кораблі Карла V, що поверталися після завоювання Тунісу. Монахи-францисканці Бартомеу Генестар і Франческ Колл прийшли зустріти кораблі, вважаючи, що це кораблі флоту Карла V. Зрозумівши, що це мусульманська флотилія, вони сповістили населення, яке зачинило стіни міста і почало готуватися до бою[5].

Після того, як Барбаросса висадив загін з 2500 чоловік і почав облогу міста, населення надіслало попередження про небезпеку губернатору Сьюдадели (тодішньої столиці Менорки), який негайно зібрав лицарів і сформував колону допомоги, яка швидко попрямувала до Мао, набираючи додаткове підкріплення по дорозі. 3 вересня колона з 300 чоловік зіткнулася з османським загоном, який, маючи значну перевагу у кількісті, розбив іспанців, убивши губернатора та 100 його лицарів[6].

Поразка допоміжних сил на чолі з губернатором підірвала моральний дух обложених в місті і коли Барбароссі вдалось за допомогою артилерії частково зруйнувати міські мури, очільники Мао зв'язалися з ним, щоб обговорити умови капітуляції[7]. Увечері 4 вересня вони погодилися на капітуляцію міста з умовою, що при пограбуванні міста не буде завдана шкода керівникам міста та їхнім будинкам. Наступна ніч була пекельною для Мао: до загибелі францисканців та інших цивільних осіб додались зґвалтування, пожежі, розграбування. Османи захопили в Мао в полон 600 містян, про долю яких більше ніхто не чув. Тим часом керівники міста сховалися в Бінімаймуті[3].

Наслідки

Вид на форт Сан-Філіпе в Мао (1746)

Керівники, які здали місто, були заарештовані 8 вересня за наказом Ейхімена Переса де Фігероли, віце-короля Майорки. Того ж дня розпочався судовий процес, який тривав більше року, і 24 жовтня 1536 п'ятьох головних обвинувачених було страчено на площі Борн у Сьюдаделі.

Атака спонукала іспанців звести в Мао замок Святого Філіпа, будівництво якого розпочався в 1554 році та розмістити в ньому гарнізон професійних солдатів[8].

Примітки

  1. а б E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam 1913—1936 by M. Th. Houtsma p.872
  2. Mariana Vinent Cardona, Y el Acta de Constantinopla, p.61
  3. а б Lafuente, Eusebio (2000). Estancias de Carlos I en Mahon. Hidalguía: La revista de genealogía, nobleza y armas (ісп.) (278): 135.
  4. Rodney Ansell, Landscapes of Menorca: A Countryside Guide, p. 33
  5. Antonio Furió Sastre, Martirologio para las Islas Baleares y Pitiusas, p.217
  6. Lafuente, Eusebio (2000). Estancias de Carlos I en Mahon. Hidalguía: La revista de genealogía, nobleza y armas (ісп.) (278): 134.
  7. Mariana Vinent Cardona, El Puerto de Mahón, su historia y el saqueo del pirata Barbarroja
  8. Miquel Àngel Casasnovas Camps, La crisi de la Universitat General de Menorca durant el segle XVII