Побідно

Село
Побідно
пол. Pobiedno

Координати 49°31′36″ пн. ш. 22°06′14″ сх. д. / 49.52667° пн. ш. 22.10389° сх. д. / 49.52667; 22.10389

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Буківсько
Перша згадка 1361
Площа 6,3 км²
Висота центру 482  м
Населення 573 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-505
Автомобільний код RSA
SIMC 0346738
GeoNames 761970
OSM 3011005 ·R (Гміна Буківсько)
Побідно. Карта розташування: Польща
Побідно
Побідно
Побідно (Польща)
Побідно. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Побідно
Побідно
Побідно (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Побідно (пол. Pobiedno) — лемківське село в Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 573 особи (2011).

Розташування

Знаходиться над річкою Сяночок за 4 км на північ від Буківсько, 12 км на захід від Сяніка, 62 км на південь від Ряшева, при повітовій дорозі № 2211R.

Історія

Село закріпачив князь Юрій II Болеслав як службове село гроду (фортеці) Сянік. У 1340-1772 р. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).

У 1887 р. в селі було 74 будинки і 476 мешканців, а у фільварку — 1 будинок і 11 мешканців; із загального числа 487 мешканців: римокатоликів — 445, грекокатоликів — 34, єдеїв — 8. У 1898 р. в селі було 80 будинків і 496 мешканців.

В 1939 році в селі проживало 570 мешканців, з них 15 українців і 555 поляків[2]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

Після війни рештки українського населення виселені в 1944—1947 р.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 286 72 188 26
Жінки 287 64 161 62
Разом 573 136 349 88

Церква

Парафіяльна церква була в селі вже в 1529 р. Коли помер останній парох у Побідному о. Михайло Скобельський (†19.04.1800) парафія була приєднана до Дудинців, а та в 1818 р. приєднана до Пельні. У 1830 р. згоріла дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці, після чого лемківське населення поступово латинізувалося і полонізувалося.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Побідно

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також