Плита (конструкція)Плита́ у будівельній механіці — пластина, навантажена перпендикулярно до її площини і яка працює переважно на згин з власної площини. Основні визначенняПлощина, що ділить товщину пластини навпіл, називається серединною площиною плити. Поверхня, у яку переходить серединна площина в результаті її згинання, називається серединною поверхнею плити[1]. Плита, товщина якої більше ніж у 5 разів менша від величини її прогону, уздовж якого виникають найбільші згинальні моменти, називається тонкою у протилежному випадку йдеться про товсту плиту. Класифікація плит
Особливості розрахунку плитПрямокутна плита, що спирається по двох протилежних сторонах і навантажена симетрично до вільних (що без опори) сторін, деформується при згинанні по циліндричній поверхні. Така плита називається балковою й розраховується методами розрахунку балок. Інші види плит в умовах дії на них поперечного навантаження згинаються у двох напрямках. Тонка плита може розраховуватись на базі технічної теорії згинання пластин. У товстих плитах зсувні напруження у вертикальних перерізах плити приводять до суттєвого спотворення нормалей до серединної поверхні при деформуванні плити. Тому товсті плити розраховуються уточненими методами без використання гіпотез технічної теорії згинання пластин. Примітки
Див. такожДжерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia