Пластовець Олександр Олексійович

Пластовець Олександр Олексійович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився27 листопада 1960(1960-11-27) Редагувати інформацію у Вікіданих
Слов'янський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 січня 1984(1984-01-28) (23 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Демократична Республіка Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМогила О. О. Пластовця, воїна-афганцяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникВійна в Афганістані 1979—1989 Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнялейтенант Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Олександр Олексійович Пластовець (27 листопада 1960 — 28 січня 1984) — «воїн-інтернаціоналіст», лейтенант[1], учасник Афганської війни (1979-1989), загинув у бою, посмертно нагороджений Орденом Червоної Зірки та орденом Бойового Червоного Прапора.

Біографія

Народився 27 листопада 1960 року у селищі Черевківка Слов'янського району Сталінської області.

У 1978 році закінчив середню школу № 2 міста Донецька.

З 5 серпня 1978 року перебував у лавах Збройних Силах СРСР.

У 1982 р. Пластовець Олександр з відзнакою закінчив Донецьке вище військово-політичне училище та був направлений для подальшого проходження служби до міста Біла Церква.

20 лютого 1983 року направлений до складу радянських окупаційних військ у Афганістані, заступником з політичної частини командира мотострілецької роти 2-го мотострілецького батальйону 180-го мотострілецького полку 108-ї мотострілецької дивізії.

Брав участь у багатьох бойових операціях. Особливо відзначився у вересні 1983 року в районі населеного пункту Мітерлам. Під обстрілом повстанців він підняв особовий склад роти та повів у атаку. У цьому бою були придушені 2 вогневі точки повстанців, вони зазнали великих втрат у живій силі.

За мужність і відвагу, виявлені в боях з повстанцями, вміння організувати особовий склад на виконання бойового завдання у 1984 році лейтенанта Пластовця Олександра Олексійовича нагороджено орденом Червоної Зірки, достроково представлено до чергового звання.

28 січня 1984 року в бою біля населеного пункту Газа в районі Кабула рота зустріла сильний опір моджахедів. Група солдатів під командуванням лейтенанта Пластовця, забезпечуючи прикриття основних сил роти, відбила кілька атак повстанців, що перевищували окупантів за чисельністю. У ході бою отримав тяжкі поранення, від яких помер дорогою до шпиталю.

Похований на Мушкетівському цвинтарі в Донецьку (дільниця 6, біля алеї)[2].

За мужність та відвагу, виявлені в бою з повстанцями, Пластовець Олександр Олексійович нагороджений орденом Червоного Прапора (посмертно).

Пам'ять

У Донецьку на Алеї пам'яті загиблих в Афганістані на території військової частини 3037 (вулиця Купріна, 1з) старшому лейтенанту А. А. Пластовцю встановлено обеліск[3].

На території Донецького військового ліцею (вулиця Купріна, 1) встановлено пам'ятник випускникам та співробітникам ДВВПУ, які загинули в Афганістані, де вибито ім'я лейтенанта Олександра Пластовця[4].

Його ім'я вказано на меморіалах воїнам-інтернаціоналістам у Києві[5] та Донецьку[6].

Меморіальні дошки встановлені в Донецьку на будівлі середньої школи № 2 (вулиця Артема, 129а)[7], на будівлі середньої школи №2 та на одному з будинків по вулиці Інтернаціоналістів у селищі Миколаївка міста Слов'янська Донецької області.

Його ім'я носили піонерські загони у середній школі № 2 міста Донецька та середній школі № 2 селища Миколаївка міста Слов'янська Донецької області.

Примітки

  1. ↑ Приказ о присвоении звания «Старший лейтенант» был подписан уже после его гибели
  2. ↑ Биография лейтенанта Пластовца А. А. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 грудня 2013. 
  3. ↑ Аллея памяти выпускникам, сотрудникам Донецкого ВВПУ, воинам-афганцам Ленинского района погибшим при исполнении воинского долга и умершим после Афганской войны (Донецк). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 13 лютого 2022. 
  4. ↑ Мемориал выпускникам и сотрудникам Донецкого ВВПУ, погибшим при исполнении воинского долга (Донецк). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 13 лютого 2022. 
  5. ↑ Памятник воинам-афганцам (Киев). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 13 лютого 2022. 
  6. ↑ Памятник погибшим воинам-афганцам (Донецк). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 13 лютого 2022. 
  7. ↑ доска на школе № 2 (Донецк). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 

Посилання