|
Черевківка
 Черевківка — житловий район Слов'янська Донецької області. До 12 грудня 1962 року було окремим селищем міського типу, після — в підпорядкуванні Слов'янської міської ради. Розміщена на правому березі річки Казенний Торець. Межує з мікрорайоном Хімік, Сулимівкою та Мандричиним. НазваНазва пов'язана з прізвищем засновника хутора козака Черевкова. ІсторіяПрадавні часиНа території сучасної Черевківки у 1971 році археологами на місці злиття річок Сорищі та Казенний Торець було виявлено колишнє поселення доби каменю. На цьому ж місці оселилися й у часи пізньої бронзи, та у середньовіччі. Кургани:
ВиникненняХутір виник у XVII столітті на місці злиття річок Сорищі та Казенний Торець, на території колишнього поселення часів бронзи. 1779 року рішенням Слов'янської ратуші ця територія стала казенною, а на цьому місці було утворено хутір Бакайський та Торецький. Місцевість на лівому березі річки (яру) Бакай була в межах Бакайської пустощі, що належала до хутора Бакай (Бакайка). На лівому – казенний хутір Бакай, на правому – маєтний хутір Торецький. Хутір Бакай населяли казенні селяни, приписані до Билбасівської слободи. Вони та казенні селяни, що мешкали в Слов’янську й навколишніх казенних хуторах (Черкаському, Хрестищі), хуторах по яру Мазана та Бакай і мали земельні наділи в межах Бакайської пустощі. Уперше пустош (5710 десятин) відмежована 1779 року, удруге – 1813. У 1817 році на хуторі Бакайський Слов'янької городової ратуші народився письменник Михайло Петренко. На карті Шуберта 1841 року поселення позначене як Торіцька. На карті 1928 року позначений «Хутір Черевков». РозширенняУ 1913 році на хуторі побудували початкову сільську школу хутору Черевківського. Поселення почало активно розширюватися на початку 1930-х років. Головні сучасні вулиці Черевківки майже точно відтворюють старі шляхи та межі купецьких володінь. Було утворено декілька вулиць: Свободи, Артема, Тараса Шевченка, Харківська, Кірова, Челябінської, Жданова, Крондштадтської та їхніх провулків. Центральною площею стала площа Миру. Найактивніше селище розбудовувалося у післявоєнні часи, у 1940-1950-ті роки. Тоді виникло більш ніж 30 нових вулиць. Район почав простягатися аж до Мазанового яру. У 1950 році було побудовано нове приміщення для школи № 4. У 1960 році на березі Казенного Торця було побудовано Слов’янський психоневрологічний інтернат на 320 місць. Друга світова війнаПерше звільнення селища міського типу Черевківка від німецьких вояків відбулося 7 лютого 1943 року, вдруге Червона армія остаточно зайшла в містечко 6 вересня 1943 року[1]. Приєднання до Слов'янськаУказом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР» селище міського типу Черевківка почало підпорядковуватися Слов'янській міській раді, а згодом, у 1964 році, було приєднано до міста Слов'янськ[2]. У 1960-х роках було перейменовано низку вулиць, щоб уникнути дубляжу з міськими вулицями, які вже були у Слов'янську. Центральні вулиця Свободи та Артема стали Смольною та Аеродромною відповідно. Завершення забудовиУ 1980-х роках припинилася активна забудова району. Останніми вулицями стали Бахмутська, Зв'язку та Дмитра Мілютенка. СучасністьУ 1999 році на місці будівництва храму преподобного Серафима Саровського на площі Миру був закладений камінь. Перша літургія відбулася 1 серпня 2004 року. Архітектор - А.В. Алтухов. Будівництво завершено у 2007 році. 19 лютого 2016 року рішенням міського голови Слов'янська було перейменовано декілька вулиць у межах Черевківки[3]. 20 травня 2016 року наказом керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації цей список було продовжено. 24 грудня 2016 року рішенням Слов'янської міської ради № 37-XIX-7 було утворено комітет мікрорайону Черевківка[4]. Він охоплює територію самого району, а ще житлові масиви Мандричине, Масложир та Сулимівку. Уродженці Черевківки
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||
