Плавильний завод у Зіхані

Зіхан

class=notpageimage|

Район розташування заводу

1899 рік, змішаний вантажо-пасажирський потяг на залізниці Геркулес — Зхіан (North East Dundas Tramway)

Плавильний завод у Зіхані — колишній виробничий майданчик у австралійському містечку Зіхан на Тасманії.

У 1898 (за іншими даними — 1899) році Tasmanian Smelting Company, що отримала фінансування від германських Deutsche Bank та Metallgesellschaft, ввела в дію плавильний завод, призначений для роботи з продукцією численних дрібних копалень рудних полів Зіхан та Дундас. Згодом на майданчик почали доправляти руду і з більш віддалених районів, зокрема з копалень Геркулес (надходила по 29-кілометровій залізниці, відомій як North East Dundas Tramway) та Роузбері (транспортувалась по південному відтинку залізниці Ему-Бей – Зіхан). Відомо про угоду щодо поставок сировини з рудника Магнет.

Плавильне виробництво орієнтували на випуск свинцю та срібла (також є відомості про якесь виробництво міді). Водночас, хоча руда району містила певні обсяги цинку, так і не вдалось розробити ефективної технології його вилучення, внаслідок чого цей елемент потрапляв до шлакових відвалів.

У 1909-му плавильний завод зупинили через суперечку щодо поставок руди з Геркулес та Роузбері. У 1911-му вдалось відновити роботу, проте вже у 1913-му завод остаточно припинив плавку руди.

У 1920-му майданчик викупила Electrolytic Zinc Company of Australasia, яка вже мала на Тасманії цинкоплавильний завод у Гобарті. В Зіхані звели пілотну флотаційну установку, що надала можливість продукувати з руди Геркулесу цинковий концентрат. Втім, відновлювати виплавку металів в Зіхані не стали, натомість встановили жаровні для випалу (кальцинування) концентрату. Продукт кальцинування вивозили залізницею до порту Страхан та з 1924-го відправляли на завод у Гобарті. Також є відомості, що якийсь продукт із Зіхану відправляли до металургійного комплексу в Порт-Пірі.

Починаючи з 1936-го кальцинуванню піддавали цинковий концентрат повноцінної збагачувальної фабрики Роузбері, через яку тепер проходила й руда з Геркулесу. В 1948-му діяльність з випалу припинили, що було пов'язане з концентрацією металургійних операцій на майданчику в Гобарті.

У 2012-му уклали угоду з компанією Tartana Minerals Limited, яка вивозила шлаки колишнього заводу. Є відомості, що всього через розташований на північному узбережжі Тасманії порт Берні відправили не менш як 400 тисяч тонн цих шлаків.[1][2][3][4][5][6][7][8][9]

Примітки

1. loc-228962.
2. Company Name. Facebook Site Name (англ.). Процитовано 5 лютого 2025.
3. the-Zeehan-site-A-Mineral-processing_fig3_334268834.
4. 12.-Preston.-Vol-13-min (PDF).
5. Mount Read Mines. www.utas.edu.au. Процитовано 5 лютого 2025.
6. A lost opportunity or a wise decision – the plans for a smelter on Surrey (or Hampshire) Hills – Website | www.robertonfray.com (en-AU) . 30 грудня 2021. Процитовано 5 лютого 2025.
7. EARLY DAYS of ROSEBERY MINES - First Claim Pegged 47 Years Ago 1906 STRIKE RECALLED Difficulty of Treating Complex Minerals (Concluded.) - The Mercury (Hobart, Tas. : 1860 - 1954) - 8 лист. 1937. Trove (англ.). Процитовано 5 лютого 2025.
8. uploads/Queenstown-2008 (PDF).
9. A CENTURY OF ZINC PRODUCTION IN AUSTRALIA A Short History of the Zinc Industry