Петрів Ігор Олексійович

Петрів Ігор Олексійович
 Майор
Загальна інформація
Народження13 жовтня 1967(1967-10-13)
Лахденпохья, СРСР
Смерть12 липня 2014(2014-07-12) (46 років)
Маринівка, Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ДПС України
Рід військ Прикордонні війська
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За бездоганну службу» І ступеня Медаль «За бездоганну службу» ІІ ступеня

І́гор Олексі́йович Пе́трів[1] (нар. 13 жовтня 1967, Лахденпохья, СРСР — пом. 12 липня 2014, Маринівка, Україна) — український офіцер, майор Державної прикордонної служби України. Загинув в ході антитерористичної операції поблизу села Маринівка (Донецька область).

Життєпис

Ігор Петрів народився у містечку Лахденпохья в Карелії. Після закінчення школи був викликаний для проходження строкової військової служби. Опісля залишився служити за контрактом і потрапив у 76-й гвардійський танковий полк 20-ї танкової дивізії Північної групи військ, що на той час дислокувався на території Польщі. У 1991 році полк було переведено з Польщі на Черкащину, а з 1 травня 1992 року передано в розпорядження Державного комітету у справах охорони державного кордону України, де Ігор Петрів і продовжив свою службу.

У 1994 році Ігор Петрів закінчив Інститут прикордонних військ України та повернувся до навчального центру в Оршанці у званні лейтенанта. Дослужився до звання майора. У оршанецькому навчальному центрі працював старшим викладачем групи спеціальної вогневої підготовки. У 2002 та 2011 роках був відзначений Адміністрацією ДПС України медалями «За бездоганну службу» II та І ступеня.

З перших днів війни на сході України у 2014 році перебував на передовій у складі мотоманеврової групи, до цього займався охороною кордону в районі Чонгару[2][3]. 12 липня 2014 року загинув у зоні проведення АТО під час повернення до прикордонного табору після транспортування тіла загиблого полковника Ігоря Момота[4]. Транспорт супроводу підірвався на міні поблизу села Маринівка. Поховано майора Петріва у селі Геронимівка, що на Черкащині. Після смерті у нього залишилася дружина та донька.

Вшанування пам'яті

У селі Руська Поляна на честь Ігоря Петріва назвали вулицю. Відтепер вона називається «Вулиця Майора Петріва»[5].

Відзнаки та нагороди

Примітки

  1. Зустрічається також варіант написання прізвища «Петрев».
  2. Наших прикордонників у Чонгарі годують місцеві жителі. «Вікка». Архів оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 15 липня 2014. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  3. Черкаські прикордонники вже три місяці, як на лінії вогню. «Вікка». Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 15 липня 2014. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  4. На Сході загинув прикордонник з Оршанця. «Кропива». Процитовано 15 липня 2014. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Указ президента України № 619/2014. Офіційне інтернет-представництво президента України. Процитовано 27 липня 2014. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  7. Завжди в строю: загиблі АТОвці стали почесними громадянами Черкас. — Zmi.ck.ua

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia