Петров Йосип Опанасович

Петров Йосип Опанасович
Народився	15 листопада 1806(1806-11-15)[1] або 1807  Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	12 березня 1878(1878-03-12)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Тихвінське кладовище^d
Країна	Російська імперія
Діяльність	оперний співак
Знання мов	російська
У шлюбі з	Воробйова Ганна Яківна[2][3]
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Петров Йосип

Портрет Йосипа Петрова (1849 рік)

Петров Йосип Опанасович (нар. 15 листопада 1806 або 1807 , Єлисаветград — пом. 11 березня 1878 ,Санкт-Петербург) — український співак (бас), один з основоположників української та російської вокально-сценічної школи.

Біографічні відомості

Навчався приватно в Єлисаветграді (нині Кропивницький), де 1826 року дебютував в опері-водевілі «Козак-віршувальник» Катарино Кавоса (трупа Д. Жураховського). Співав у трупі Івана Штейна, що гастролювала на Півдні Російської імперії (теперішня Україна). З 1830 р. у Петербурзі брав уроки співу у К. Кавоса. Виступав на сценах петербурзьких Великого театру, театру-цирку (1850), Маріїнського театру (1860—1878). Перший виконавець партій Мельника, Лепорелло («Русалка», «Кам'яний гість» О. Даргомижського), Івана Грозного («Псковитянка» М. Римського-Корсакова), Варлаама («Борис Годунов» М. Мусоргського), а також написаних для нього партій Сусаніна і Руслана («Життя за царя» та «Руслан і Людмила» М. Глинки).

Однак слід наголосити й видатну роль іншого видатного українського співака того часу — Семеном Гулака-Артемовського в історії прем'єр опери Михайла Глинки «Руслан та Людмила»: якщо Й. Петров дійсно був виконавцем партії Руслана на прем'єрі 27 листопада 1842 на сцені Великого театру в Петербурзі (Диригент: Карл Альбрехт), то вже на другий день Руслана співав С. Гулак-Артемовський і преса відзначила його сценічний успіх, голос і чудову акторську гру. Тож не дивно, що виконавцем на прем'єрі опери в Москві 1846 року став також С. Гулак-Артемовський (Диригент: Іван Йоганніс) Ці важливі факти лише за часів Незалежної України дослідили та ввели в науковий обіг українські історики музики, адже за часів СРСР значення постаті С. Гулака-Артемовського для М. Глинки, так само, як і українське походження Й. Петрова, свідомо замовчувалось.

Був одним із найкращих виконавців ролі Виборного («Наталка Полтавка» Котляревського), українських народних пісень. Мав дружні стосунки з Тарасом Шевченком.

Джерела

• Петров Йосип Опанасович у Великій радянській енциклопедії (рос.)
• Лисенко І. Словник співаків України.

Література

• Осип Афанасійович Петров // Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.26-27

Посилання

• Петров Йосип Опанасович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 170
• Петров Йосип Опанасович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 102.
• Петрів Йосип // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1356. — 1000 екз.
• Володимир Стасов. Йосип Опанасович Петров(укр.)

Примітки

1. К. Храневич Петров, Осип Афанасьевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1902. — Т. 13. — С. 688–691.
   d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q21175484d:Track:Q15720429d:Track:Q1963546d:Track:Q25873013
2. Г. Риман Петров // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1015–1016.
   d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q7117345d:Track:Q2910129d:Track:Q27774410
3. В. Воробьева // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 263.
   d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q27773605d:Track:Q7117345