Петровський провулок (Москва)

Петровський провулок
 Росія
рос. Петровский переулок
Петровський провулок
Населений пунктМосква
МісцевістьЦАО
РайонТверський
Історичні відомості
Назва на честьМосквін Іван Михайлович
Колишні назвиХлібний провулок, Богословський провулок, вулиця Москвіна
Загальні відомості
Протяжність0,29 км
Координати55°45′55″ пн. ш. 37°36′44″ сх. д. / 55.765277777778° пн. ш. 37.612222222222° сх. д. / 55.765277777778; 37.612222222222
Поштові індекси107031
Номери телефонів+7(495) XXX----
Транспорт
Найближчі станції метро Чеховська (250 м.)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 1257786 ·R (Тверський)
Мапа
Мапа
CMNS: Петровський провулок у Вікісховищі

Петровський провулок (у XVIII—XIX століттях — Хлібний провулок, Богословський провулок, 1946—1993 — вулиця Москвіна) — провулок у Центральному адміністративному окрузі міста Москви. Проходить від Великої Дмитрівки до Петрівки. Нумерація будинків ведеться від Дмитрівки.

Походження назви

Отримав назву в 1922 році від прилеглої вулиці Петрівки або від Високо-Петровського монастиря, що знаходився по сусідству[1]. Раніше провулок носив назви: Хлібний провулок (XVIII століття), Богословський провулок (XIX століття), від відомої в цій місцевості з початку XVII століття церкви Святителя Георгія Богослова (знесена у 1931 році). У 1946 році провулок перейменували у вулицю Москвіна на честь артиста І. М. Москвіна. У 1994 році провулку було повернуто колишню назву[1].

Примітні будівлі та споруди

По непарній стороні

  • № 1/30 — за цією адресою, на місці скверу біля будинку № 1, знаходилася Церква Григорія Богослова — будівля 1-ї чверті XVII століття. У 1878—1880 роках при старій дзвіниці був збудований новий храм (архітектор Й. С. Камінський). Закритий в 1929 році, знесений в 1931-му[2].
  • № 3 — Театр Корша (1885, архітектор М. М. Чичагов), нині — Державний театр націй.
  • № 5 — прибутковий будинок О. О. Бахрушина (1896, архітектор О. Л. Обер). Тут у різні роки жили і працювали поети С. О. Єсенін і А. Б. Марієнгоф, артисти М. І. Бабанова і Д. М. Орлов, піаніст К. М. Ігумнов[3], актор О. І. Зражевський[4].
  • № 5, буд. 10 — У рамках громадянської ініціативи «Остання адреса» на будинку встановлена меморіальна табличка в пам'ять про мешканця цього будинку лікаря Самуїла Аркадійовича Тайце, який помер в ув'язненні наКолимі під час сталінських репресій[5]. За даними правозахисного товариства «Меморіал», у роки терору були розстріляні 5 мешканців цього будинку[6]. Число загиблих у таборах ГУЛАГу не встановлено.

По парній стороні

  • № 6 — Будинок Трубецьких. У XVII столітті на цьому місці були зведені кам'яні палати, які були перебудовані в XVIII—XIX століттях[1], що можливо належали патріарху Адріану або сім'ї Наришкіних. З 1738 року ділянкою володіли князі Трубецькі, у 1816 році в якості приданого його отримав архітектор Й. І. Бове[7]. Тут розташовувалися художньо-виробничі майстерні Большого театру (виселені внаслідок ремонту будівлі).
  • № 8 — особняк Н. А. Терентьєва (1900—1902, архітектор І. О. Іванов-Шиц). У 1930-х роках був надбудований двома поверхами, що спотворило первинний художній образ будівлі[8]).

Провулок у творах літератури та мистецтва

Примітки

  1. а б в Вострышев М. И. Москва: все улицы, площади, бульвары, переулки. — М. : Алгоритм, Эксмо, 2010. — С. 432. — ISBN 978-5-699-33874-0.
  2. Церковь Григория Богослова в Богословском переулке. Храмы России. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 14 березня 2013.
  3. Реестр памятников истории и культуры. Официальный сайт «Москомнаследия». Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 20 грудня 2009.
  4. Зражевский Александр Иванович. Лица Москвы. Московская энциклопедия. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 березня 2015.
  5. Москва, Петровський провулок, будинок 5. 18 квітня 2015 // Сайт «Остання адреса».
  6. База даних «Жертви політичного терору в СРСР» // Розстріляні в Москві за адресами
  7. Энциклопедия «Москва»: Петровский переулок
  8. Нащокина М. В. Московский модерн. — 2-е изд. — М. : Жираф, 2005. — С. 272. — 2500 прим. — ISBN 5-89832-042-3.

Посилання