Бове Йосип Іванович
Йо́сип Іва́нович Бове́ (рос. Осип (Иосиф; Джузеппе) Ива́нович Бове, італ. Giuseppe Bova, фр. Joseph Bové; 24 жовтня (4 листопада) 1784 — 16 (28) червня 1834) — російський архітектор, визначний майстер російського класицизму. ЖиттєписБове народився в Санкт-Петербурзі в родині неаполітанського художника Вінченцо Джованні Бова, який приїхав до Росії в 1782 році для роботи в Ермітажі. Мати — Катерина Кнаппе, дочка художника Карла Кнаппе[ru]. Дане при хрещенні ім'я Джузеппе пізніше було перероблено на російський манер — Йосип Іванович. Незабаром після народження Йосипа сім'я переїхала до Москви. Архітектурну освіту здобув в архітектурному училище при Експедиції Кремлівської будівлі[ru] у Ф. Кампорезі. На службу він поступив в 1801 році, відбувся архітектором при кремлівській експедиції і потім в комісії будівель; працював під керівництвом М. Ф. Казакова і К. І. Россі у Москві і Твері. Під час французько-російської війни 1812 року Бове служив корнетом Іркутського гусарського полку[ru]. В 1813 році повернувся на міську службу. Для відновлення спаленої Москви була створена спеціальна Комісія з будівництва Москви[ru], в яку Бове увійшов архітектором четвертої ділянки і відповідав за центральні райони міста: Тверську, Арбатську, Пресненську, Новинську і Міську частини. В 1814 році Бове був призначений головним архітектором «фасадницької частини», що наглядає за проектами і їх «виробництвом в точності у Прожектованих лініях, а також планам і фасадам що видаються». Бове зумів на цій посаді оновити вигляд стародавньої столиці, з новим для Москви розмахом і за єдиним стилістичним задумом. За допомогою затвердженого в 1817 році генерального плану, Бове втілив ідею міста-монумента на славу величі Російської імперії. В 1816 році Бове отримав звання архітектора від ради Імператорської Академії мистецтв, перейшов у православ'я і одружився з удовою-княгинею Авдотьєю Семенівною Трубецькою, до шлюбу Гур'євою (1786—1871). У тому ж році Бове подав до Імператорської Академії мистецтв прохання про присвоєння йому звання академіка архітектури. Академія дала архітекторові завдання спроектувати будівлю театру на 3 тисячі осіб. Однак дорученого завдання Бове не виконав, і шукане звання не було йому присуджено. Під керівництвом Бове у центрі Москви були перебудовані Торгові ряди у стилі класицизму навпроти Кремля (не збереглися), проведено реконструкцію Красної площі, знесені земляні укріплення навколо Кремля і засипано рів, розбитий Кремлівський (Олександрівський) сад, побудовано Манеж[ru] (інженерна структура розроблена О. Бетанкуром), створена Театральна площа[ru] (1818—1824) з Великим (Петровським) театром (1821—1824; перероблений проект А. О. Михайлова[ru][3]). За межами центру Бове будує міську лікарню за Калузькою заставою (1828—1833). Тріумфальну арку, зведені за проектом Бове біля Тверської застави (1827—1834), були відтворені в 1968 році поблизу монумента Перемоги, що будувався тоді на Поклонній горі. Помер Бове в Москві, похований на кладовищі Донського монастиря. Доробок
Вибрані твори
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання |