Бове Йосип Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бове.
Йосип Іванович Бове
рос. Осип Иванович Бове
італ. Giuseppe Bove
Народження24 жовтня (4 листопада) 1784
Смерть16 (28) червня 1834 (49 років)
ПохованняСтарий Донський цвинтар
Країна
(підданство)		 Російська імперія
НавчанняQ4530557? (1807)[2]
Діяльністьархітектор
Праця в містахМосква
Архітектурний стилькласицизм
Найважливіші спорудиПокровський храм (садиба Пехре-Покровське), церкви в Москві, Большой театр
CMNS: Бове Йосип Іванович у Вікісховищі

Йо́сип Іва́нович Бове́ (рос. Осип (Иосиф; Джузеппе) Ива́нович Бове, італ. Giuseppe Bova, фр. Joseph Bové; 24 жовтня (4 листопада) 1784(17841104) — 16 (28) червня 1834) — російський архітектор, визначний майстер російського класицизму.

Життєпис

Бове народився в Санкт-Петербурзі в родині неаполітанського художника Вінченцо Джованні Бова, який приїхав до Росії в 1782 році для роботи в Ермітажі. Мати — Катерина Кнаппе, дочка художника Карла Кнаппе[ru]. Дане при хрещенні ім'я Джузеппе пізніше було перероблено на російський манер — Йосип Іванович. Незабаром після народження Йосипа сім'я переїхала до Москви.

Архітектурну освіту здобув в архітектурному училище при Експедиції Кремлівської будівлі[ru] у Ф. Кампорезі. На службу він поступив в 1801 році, відбувся архітектором при кремлівській експедиції і потім в комісії будівель; працював під керівництвом М. Ф. Казакова і К. І. Россі у Москві і Твері.

Під час французько-російської війни 1812 року Бове служив корнетом Іркутського гусарського полку[ru]. В 1813 році повернувся на міську службу. Для відновлення спаленої Москви була створена спеціальна Комісія з будівництва Москви[ru], в яку Бове увійшов архітектором четвертої ділянки і відповідав за центральні райони міста: Тверську, Арбатську, Пресненську, Новинську і Міську частини. В 1814 році Бове був призначений головним архітектором «фасадницької частини», що наглядає за проектами і їх «виробництвом в точності у Прожектованих лініях, а також планам і фасадам що видаються». Бове зумів на цій посаді оновити вигляд стародавньої столиці, з новим для Москви розмахом і за єдиним стилістичним задумом. За допомогою затвердженого в 1817 році генерального плану, Бове втілив ідею міста-монумента на славу величі Російської імперії.

В 1816 році Бове отримав звання архітектора від ради Імператорської Академії мистецтв, перейшов у православ'я і одружився з удовою-княгинею Авдотьєю Семенівною Трубецькою, до шлюбу Гур'євою (1786—1871). У тому ж році Бове подав до Імператорської Академії мистецтв прохання про присвоєння йому звання академіка архітектури. Академія дала архітекторові завдання спроектувати будівлю театру на 3 тисячі осіб. Однак дорученого завдання Бове не виконав, і шукане звання не було йому присуджено.

Під керівництвом Бове у центрі Москви були перебудовані Торгові ряди у стилі класицизму навпроти Кремля (не збереглися), проведено реконструкцію Красної площі, знесені земляні укріплення навколо Кремля і засипано рів, розбитий Кремлівський (Олександрівський) сад, побудовано Манеж[ru] (інженерна структура розроблена О. Бетанкуром), створена Театральна площа[ru] (1818—1824) з Великим (Петровським) театром (1821—1824; перероблений проект А. О. Михайлова[ru][3]). За межами центру Бове будує міську лікарню за Калузькою заставою (1828—1833). Тріумфальну арку, зведені за проектом Бове біля Тверської застави (1827—1834), були відтворені в 1968 році поблизу монумента Перемоги, що будувався тоді на Поклонній горі.

Помер Бове в Москві, похований на кладовищі Донського монастиря.

Доробок

Вхідні ворота Олександрівського саду біля Московського Кремля
Тріумфальна арка на площі Перемоги, Москва

Вибрані твори

  • Перша міська лікарня, Москва
    Перша міська лікарня, Москва
  • Большой театр, план
    Большой театр, план
  • Церква святителя Миколая в Котельниках
    Церква святителя Миколая в Котельниках
  • Кутузовський пр., Триумфальна арка, Москва
    Кутузовський пр., Триумфальна арка, Москва

Див. також

Примітки

  1. ↑ Бове Осип Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б Бове Осип Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ Либсон В. Я., Кузнецова А. И. Большой театр СССР: История сооружения и реконструкции здания. — М.: Стройиздат, 1982. — С. 34-39. — 136 с.

Джерела

Посилання