|
Перфецький Леонід Юліанович
Леонід Юліанович Перфецький (1900, Холмщина[1], за іншими даними — 23 лютого 1901, с. Ладижинка, Черкаська область (на той час Київська губернія) — 25 жовтня 1977, Монреаль, Канада) — сотник Армії УНР, український художник-баталіст, графік. ЖиттєписЛеонід Перфецький народився 23 лютого 1901 року в селі Ладижинка, Уманського повіту, Київської губернії. Батьки художника походили із Галичини, в Наддніпрянщину переїхали на зламі ХІХ — ХХ століть.[2] Навчався в середній школі в Орлі, в Московському університеті. Під час Першої світової війни юнака мобілізували та відправили до школи прапорщиків у Петергоф біля Петрограду. Після більшовицького перевороту родина виїхала до Казані. Коли Татарстан проголосив свою незалежність, Перфецький вступив до війська цієї республіки та продовжив розпочате в Москві навчання в Казанському університеті. Коли більшовики ліквідували татарську республіку, виїхав 1918 року в Україну, де вступив до війська в ранзі хорунжого кінноти Чорноморського коша, що став опісля 3-ю Залізною Дивізією[1]. Брав активну участь у Визвольних Змаганнях. Був командиром кінної сотні 8-го пішого Чорноморського полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, був учасником Першого Зимового походу.[2] Окрім участі у військових операціях робив історичні замальовки тих подій. З надзвичайною точністю намагався відтворити всі атрибути військового побуту: уніформу, відзнаки, зброю. У його картинах знайшли відображення події бою під Крутами 29 січня 1918 року, здобуття Арсеналу, піднесення українського прапору на Чорноморському флоті у квітні 1918 року, події Першого (грудень 1919 року — травень 1920 року) та Другого (жовтень — листопад 1921 року) Зимових походів Армії УНР.[2] Перейшов з Армією УНР в еміграцію і вступив до Краківської Академії Мистецтв, де працював у класі професора Дембіцького[1]. Навчався живопису також у Львові, в мистецькій школі Олекси Новаківського. 1925 року переїхав до Парижа, де навчався у майстерні художника Андре Лота. Був мистецьким завідувачем бібліотеки імені Симона Петлюри[1]. У Парижі створив низку портретів видатних французів, займався творчими пошуками в рамках модерністичних течій. Виставляв свої твори в престижному Салоні Тюільрі та в приватних галереях, здобув визнання критиків. Влітку 1937 р. став куратором виставки з нагоди 250-ліття здобуття гетьманської булави Іваном Мазепою.[2] 1941 року вивезений до Німеччини як аграрний робітник. 1942 року «Українське Видавництво» запросило митця до Львова, на посаду ілюстратора німецького видання — місячника «Наші Дні» (вийшло три номери) і викладача рисунку в Українській мистецькій школі. Під час перебування у Львові Леонід проживав в родині свого двоюрідного брата Євгена Перфецького. На ІІІ-й виставці Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців у Львові 1942 року Перфецький виставив одну роботу гуашшю, три графічні роботи і одну сепію — всі пріці на воєнні теми[1]. 1944 року вступив до дивізії «Галичина», як воєнний художник-кореспондент. Створив збірку графічних малюнків «Українська дивізія».[2] 1945 року опинився в таборі воєнних полонених у Зальцбурзі, пізніше потрапив до таборів переміщених осіб в Австрії. Під час життя в таборі, у 1953 р., в щоденній газеті «Свобода» було опубліковано художній твір Перфецького під назвою «Україна у боротьбі», окрім того, збереглось 78 акварелей та нарисів із пластового життя. 1954 року прибув до Канади, оселився у Монреалі. Тут проживав митцем-самітником при Ораторії св. Йосифа аж до останніх років життя, коли переїхав до Українського дому для старших. У Монреалі розмалював фресками Українську Католицьку Церкву Святого Духа, Католицьку Церкву Святого Елезара. Працював над циклом «Апокаліпсис», створивши 24 картини до останньої книги Нового заповіту — «Об'явлення св. Івана Богослова».[2] 1962 року в Едмонтоні Богданом Боцюрковим була організована виставка його творів з нагоди 30-річного ювілею Українського Національного Об'єднання. Також мав персональні виставки в Філадельфії та Нью-Йорку в 1965 році[1]. Помер Леонід Перфецький 25 жовтня 1977 року, похований на кладовищі Монт-Роял у Монреалі. ТворчістьЛеонід Перфецький створив ряд картин та серії малюнків:
У Монреалі, в церкві Св. Духа, — його настінні розписи релігійного змісту[1]. Також створив один з перших українських коміксів, у якому зобразив боротьбу УПА під час Другої світової війни. Більшість вцілілих картин майстра зібрано в книзі «Перфецький. Ілюстрована монографія»[3], виданій українським клубом RAINSHOUSE 23 лютого 2021 року.  Вшанування пам'ятіНа честь Леоніда Перфецького названа вулиця в місті Львів. 2021 року до 120-річчя з Дня народження Леоніда Перфецького було проведено творчий вечір, де художник позиціонувався як започатковувач українських коміксів (мальописів). Захід був організований Інститутом Національного Розвитку і проведений у приміщенні Товариства «Просвіта».[5][6] 23 лютого (день народження Перфецького) запропоновано щорічно відзначати як «День українського коміксу»[7]. В рамках цієї ініціативи клуб RAINSHOUSE заснував щорічну премію імені Леоніда Перфецького під назвою «Комікс Року»[8] для підтримки авторів українських коміксів. Джерела
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
