Перидотит
Перидотит — загальна назва сімейства глибинних ультраосновних піроксен-олівінових порід, що містять 40-90 % олівіну. За мінералогічним складом виділяють види перидотиту: гарцбургіт, верліт, лерцоліт, роговообманковий П. Типові другорядні мінерали — хромшпінеліди і ґранат, іноді слюда, ільменіт, основний плагіоклаз. Колір зелений, зеленувато-сірий. Загальною особливістю всіх П. є відносно низький вміст кремнезему (менше 44 мас. % SiO2). Одночасно вони характеризуються різким переважанням MgO над СаО. П. є або похідними мантійних ультраосновних і основних магм, або тугоплавкими реститами після видалення базальтових рідин з початкової глибинної речовини. П. — головний компонент верхньої мантії Землі. У земній корі П. поширені перев. в складчастих поясах як в асоціації з ін. ультраосновними і основними породами, так і у вигляді самостійних масивів. Великі об'єми П. відомі в деяких розшарованих інтрузіях. У перидотитах структура "яскраво-строката" виникає з піроксену або рогової обманки, що охоплює олівін таким же чином. У цих випадках між двома мінеральними речовинами не існує кристалографічного зв'язку [1] З П. пов'язані родов. хромових руд, азбесту, силікатного нікелю, тальку, вогнетривів, іноді сульфідних мідно-нікелевих руд. Див. такожЛітература
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia