Перехідні посадки

Схема розміщення полів допусків у системі отвору для перехідних посадок.
Прим. Обведено поля допусків, яким віддається перевага

Перехідна́ поса́дка — посадка, за якою можливе отримання як зазору, так і натягу в з'єднанні, в залежності від дійсних розмірів отвору та вала. В разі графічного зображення поля допусків отвору і вала перекриваються повністю або частково[1].

Основні поняття

Зазором називається різниця між діаметрами отвору і вала до складання. Зазор дає можливість відносного переміщення деталей, які з'єднуються. Зазор позначається буквою S.

Натягом називається різниця між діаметрами вала і отвору до складання. При цьому діаметр вала більший за діаметр отвору. Натяг характеризує ступінь опору зміщення однієї деталі відносно другої після їх складання. Натяг позначається буквою N.

Найбільший зазор — це різниця між найбільшим граничним розміром отвору і найменшим граничним розміром вала, або різниця між верхнім відхиленням отвору і нижнім відхиленням вала,

${\displaystyle S_{max}=D_{max}-d_{min}=ES-ei}$.

Найбільший натяг — це різниця між найбільшим граничним розміром вала і найменшим граничним розміром отвору, або різниця між верхнім відхиленням вала і нижнім відхиленням отвору,

${\displaystyle N_{max}=d_{max}-D_{min}=es-EI}$.

Використання

Застосовуються тільки у точних квалітетах з 4-го до 8-го. Вони використовуються як центрувальні посадки, що призначені для нерухомих але розбірних з'єднань, так як забезпечують легке розбирання-збирання з'єднань. Вимагають, зазвичай, додаткового кріплення деталей, що сполучаються шпонками, штифтами, болтами тощо.

Посадки ${\displaystyle {\frac {H}{js}}}$ — «щільні»

Ймовірність отримання натягу 0,5…5%, тому у з'єднаннях переважно отримуються зазори. Забезпечують легкість складання.

Посадка ${\displaystyle {\frac {H7}{js6}}}$ застосовується у з'єднаннях підшипників з корпусами, шківів невеликих розмірів та ручних маховиків з валами.

Посадки ${\displaystyle {\frac {H}{k}}}$ — «напружені»

Ймовірність отримання натягу становить приблизно 24…68%. Однак через вплив відхилень форми, особливо при значній довжині з'єднання, зазори у більшості випадків не проявляються. Забезпечують хороше центрування. Складання і розбирання відбувається без значних зусиль, наприклад, при використанні ручного ударного інструменту.

Посадка ${\displaystyle {\frac {H7}{k6}}}$ широко використовується для сполучення зубчастих коліс, шківів, маховиків, муфт з валами.

Посадки ${\displaystyle {\frac {H}{m}}}$ — «тугі»

Ймовірність отримання натягу становить приблизно 60...99,98% . Характеризуються високим ступенем центрування. Складання і розбирання здійснюється з прикладанням значних зусиль. Розбирання, як правило, робиться лише при ремонті.

Посадка ${\displaystyle {\frac {H7}{m6}}}$ застосовується для спряження зубчастих коліс, шківів, маховиків, муфт з валами; для встановлення тонкостінних втулок у корпусні деталі, кулачків на розподільчому валу.

Посадки ${\displaystyle {\frac {H}{n}}}$ — «глухі»

Ймовірність отримання натягу становить приблизно 88...100%. Характеризуються високим ступенем центрування. Складання і розбирання здійснюється при значних зусиллях: застосовуються преси. Розбираються, зазвичай, лише при капітальному ремонті.

Посадка ${\displaystyle {\frac {H7}{n6}}}$ застосовується для сполучення важко навантажених зубчастих коліс, муфт, кривошипів з валами, для встановлення постійних кондукторних втулок в корпусах кондукторів, штифтів тощо.

Див. також

• З'єднання деталей
• Посадка
• Посадки з зазором

Примітки

1. ДСТУ 2500-94 ЄСДП. Терміни та визначення. Позначення і загальні норми.

Джерела

• ДСТУ ISO 286-1-2002 Допуски і посадки за системою ISO. Частина 1. Основи допусків, відхилів та посадок.
• Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.
• Корець М. С. Основи машинознавства : навч. посібник / М. С. Корець, А. М. Тарара, І. Г. Трегуб. — К., 2001. — 144   с.
• Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник. — Вид. 2-ге. — К.: Кондор, 2004. — 584 с. — ISBN 966-7982-22-X
• Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7