Перекопань

Село Перекопань пол. Przekopana Координати 49°47′05″ пн. ш. 22°49′25″ сх. д.^H G O Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське Місто Перемишль Місто [[Перемишль|]] Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-733 Автомобільний код RPR SIMC 0971940 GeoNames 761177 Перекопань Перекопань (Польща)

Перекопань (пол. Przekopana) — частина міста Перемишля в Підкарпатському воєводстві, у Польщі, у межах етнічної української території Надсяння. Раніше було приміським селом.

Історія

У 1772 р. в Перекопань привезли із Добромильського монастиря храм святого Іллі, куплений громадою села, котра була переіменована у церкву Предствалення св. Івана Богослова.[1]

Давня дерев'яна церква на Перекопані, фото 1902 р.

Реконструкція церкви у Перекопані,
фото коло 1931 р.

4 листопада 1861 р. через село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга з пристанком у селі. У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 80 будинків і 533 жителі, з них 321 греко-католик, 84 римо-католики і 128 юдеїв.[2] 11 жовтня 1892 згорів фільварок у селі, який належав капітанові на пенсії Бубенічеку[3].

Після окупації поляками Галичини в 1919 р. село входило до Перемишльському повіті Львівського воєводства. 1 серпня 1934 р. село увійшло в об'єднану сільську ґміну Журавиця внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) громад сіл (ґмін)[4].

У 1939 році в селі проживало 920 мешканців (560 українців, 280 поляків, 80 євреїв)[5].

12 вересня 1939 року нацисти окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. За кілька місяців село ввійшло до Перемишльського району Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом. Українців примусово мобілізували в Червону армію. В березні 1945 року село віддане Польщі, а українське населення в 1945—1947 роках піддане етноциду — виселено в СРСР та на понімецькі землі[6].

1 січня 1962 р. село включене до складу міста.

Церква

У селі в 1914 р. збудована філіальна мурована церква св. Івана Богослова на місці давнішої дерев'яної церкви, зведеної до 1830 року, належала до греко-католицької парохії в Перемишлі Перемиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.

Населення

У 1785 році в селі проживало 270 греко-католиків і 10 римо-католиків. У 1840  — 305 греко-католиків, у 1859 — 408, у 1879 — 441, у 1899 — 470 греко-католиків, у 1926 — 520, у 1938 — 657 греко-католиків.

Примітки

1. Добрянский А. История епископовъ трехъ соединенных епархий, Перемиышльской, Самборской и Саноцкой, от найдавнѣйших временъ до 1794 года, — Львовъ: накладом автора, -С.38
2. Przekopana // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 143. (пол.)
3. Kurjer Lwowski. — 1892. — № 288 (15 paź.). — S. 3. (пол.)
4. Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 548 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Перемишльського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети)
5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 57.
6. Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 6 квітня 2018.