Перга (село)

село Перга
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Олевська міська громада
Код КАТОТТГ UA18060190340096645 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1545
Населення 416
Площа 1,3 км²
Густота населення 320 осіб/км²
Поштовий індекс 11012
Телефонний код +380 4135
Географічні дані
Географічні координати 51°23′53″ пн. ш. 27°53′40″ сх. д. / 51.39806° пн. ш. 27.89444° сх. д. / 51.39806; 27.89444
Середня висота
над рівнем моря 		164 м
Водойми Уборть, Перга
Місцева влада
Адреса ради 11011, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Хочине, вул. Малікова, 47
Карта
Перга. Карта розташування: Україна
Перга
Перга
Перга. Карта розташування: Житомирська область
Перга
Перга
Мапа
Мапа

CMNS: Перга у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Перга.

Пе́рга — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 416 осіб.

Географія

У селі річка Перга впадає в Уборть.

Історія

У 1906 році село  Юрівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 75 верст, від волості 5. Дворів 116, мешканців 724[1].

У липні 1920 року біля села точилися жорстокі бої Армії УНР з більшовиками.

19 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду північніше Перги, повертаючись із походу, проходили залишки Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

14 жовтня 1943 року німецькі окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів[2].

У 1923—54 роках — адміністративний центр Перганської сільської ради Олевського району[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 590 осіб, з яких 295 чоловіків та 295 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,08 %
російська 0,96 %
білоруська 0,72 %
молдовська 0,24 %

Примітки

  1. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. ↑ Інститут історії України, 14 жовтня
  3. ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 169. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 12 квітня 2023.
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Література та джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перга (село)
  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  • Погода в селі Перга
  • Вішка О. Шоста стрілецька Шоста Січова стрілецька дивізія Армії Української Народної Республіки. Формування. Бойовий шлях. Інтернування. 1920-1924