Пауні (народ)

Пауні
Пауні
	Територія пауні на початку XIX століття
Кількість	3 240
Ареал	Оклахома
Близькі до	кеддо, арікара, уїчита
Мова	англійська, пауні
Релігія	християнство, анімізм

Па́уні (традиційне написання), поуні, поні (англ. Pawnee) — індіанський народ, що проживав в минулому в районі річок Платт, Луп і Репаблікан, на території сучасних Небраски і Канзасу.

Історія

У XVIII столітті вони були союзниками французів і зіграли важливу роль у запобіганні іспанській експансії на Великі рівнини. Пауні перемогли іспанців у битві, що відбулася в 1720 році. Пауні представляли собою союз чотирьох споріднених кеддомовних племен: кіткехахкі, чауі, пітахауірат і скіді.

Перші три племені складали Південну групу пауні. Самі себе пауні називали чахіксічахікс — чоловіки з чоловіків^[2]. До кінця XIX століття кіткехахкі, чауі й пітахауірат ставилися до скіді майже як до чужинців.

У XVIII столітті між ними і скіді навіть траплялися кровопролитні зіткнення і в 1864 році найстаріші пауні все ще могли назвати імена багатьох учасників тих боїв.

Ворожі настрої між скіді і іншими трьома племенами пауні припинилися приблизно в 1847 році.

Населення

У XIX столітті пауні були майже винищені епідеміями віспи та холери, занесеними ймовірно жителями Європи. До 1900 року їхня чисельність скоротилася до 600 людей. У 2002 році пауні налічували 2500 людей. Однак лише четверо ще знали мову пауні. У 2010 році налічувалося 3210 зареєстрованих пауні, з них 1725 проживали в Оклахомі.