Пауль Шоєрпфлюг

Пауль Шоєрпфлюг
нім. Heinrich Lorenz Paul Alfons Scheuerpflug
Народився	3 липня 1896(1896-07-03)  Нетфен, Зіген-Віттгенштайн, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	8 серпня 1945(1945-08-08) (49 років)  Аушвіц, Біліц^d, Провінція Верхня Сілезія, Вільна держава Пруссія
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль «За відвагу» (Гессен) Медаль Червоного Хреста (Пруссія) Хрест «За заслуги у військовій допомозі» За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За Атлантичний вал» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Генріх Лоренц Пауль Альфонс Шоєрпфлюг (нім. Heinrich Lorenz Paul Alfons Scheuerpflug; 3 липня 1895, Нетфен — 8 серпня 1945, Аушвіц) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З березня 1936 року — ад'ютант 35-ї піхотної дивізії, з 1 лютого 1940 року — 1-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії. З 1 березня 1941 року — командир 116-го піхотного полку 9-ї піхотної дивізії. Учасник німецько-радянської війни, відзначився у боях під Краснодаром. З 27 грудня 1942 по 20 липня 1943 року — ад'ютант штабу групи армій «A». З 25 жовтня 1943 року — командир 68-ї піхотної дивізії. В квітні 1945 року бився з радянськими військами в Чехії. 8 травня був поранений в районі Ягендорфа і взятий в полон з радянськими військами. Помер в тюремному лазареті.

Сім'я

17 серпня 1922 року одружився з Ерікою Велльварт, дочкою оберста Еріха Велльварта.

Звання

• Фанен-юнкер (4 або 6 серпня 1914)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (15 жовтня 1914)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (4 грудня 1914)
• Фенріх без патенту (22 березня 1915)
• Лейтенант без патенту (14 липня 1915) — 14 листопада 1915 року одержав патент від 10 серпня 1914 року.
• Оберлейтенант (31 липня 1925)
• Гауптман (1 лютого 1931)
• Майор (18 січня 1936)
• Оберстлейтенант (1 лютого 1939)
• Оберст (13 грудня 1941)
• Генерал-майор (1 січня 1944)
• Генерал-лейтенант (1 серпня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (22 вересня 1915)
  • 1-го класу (22 листопада 1917)
• Медаль «За відвагу» (Гессен) (3 листопада 1915) — вручена великим герцогом Ернстом Людвігом.
• Медаль Червоного Хреста (Пруссія) 3-го класу (27 січня 1917)
• Хрест «За заслуги у військовій допомозі» (17 квітня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (30 липня 1925)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (24 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
  • 1-го класу (25 років) (серпень 1939)
• Медаль «За Атлантичний вал» (15 березня 1940)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (25 червня 1940)
  • 1-го класу (4 липня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 вересня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (6 вересня 1942)
  • дубове листя (№791; 16 березня 1945)
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт (10 листопада 1943, 14 грудня 1943 і 19 вересня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.490 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945, Band 2, S. 602
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945, Band 3, S. 250