|
Паскаль Косте
Життєпис, ранні рокиНародився в місті Марсель і походив з родини ремісника. Батько був тесляр. Хлопець виявив художні здібності і батько посприяв влаштуванню сина до архітектора Мішеля-Робера Пеншо (Michel-Robert Penchaud 1772—1833). Останній навчав юнака в Марселі і приготував того до влаштування у парижскую Школу красних мистецтв. В Парижі він навчався в майстерні архітектора Леона Водуайє (1803—1873). 1815 року він повернувся фахівцем у Марсель, де працював під керівництвом Мішеля-Робера Пеншо. Перший єгипетський періодСеред паризьких знайомих молодого архітектора — географ і учасник французької експедиції у арабський Єгипет 1798 року, пізніше один із засновників Географічного товариства Франції Едм Франсуа Джомард (1777—1862). Джомард присвятив власну діяльність вивченню ієрогліфів і дослідженням Єгипту. Тому сприяв знайомству архітектора з віце-королем арабського Єгипту Мухаммедом Алі. В свою чергу віце-король 1817 року сприяв переходу архітектора на службу короля Єгипту, де працював до 1822 року також і по замовам Мухаммеда Алі. Через п'ять років він повернувся до Парижа, куди привіз купу обмірів, планів і замальовок пам'яток старовинної архітектури Каїра. Паскаль Косте розділяв ідеї вивчення історичного минулого Франції всіх її періодів (а не тільки античності чи відродження) і став прихильником історичних стилів у власній архітектурній творчості. Як фахівець він вивчав історію французької архітектури. Перебування в Єгипті навернуло архітектора до вивчення мусульманської середньовічної архітектури, практично невідомої на той час не тільки у Франції, а й у всіх європейських країнах. На початку 19 ст. були закладені підвалини справді наукового дослідження орієнталістики, сходознавства мусульманських країн, Китаю, а згодом і Японії. Другий єгипетський період1823 року за запрошенням віце-короля Паскаль Косте повернувся до арабського Єгипту, де отримав посаду головного інженера Нижнього Єгипту, де були розташовані міста Каїр і Александрія. Він був задіяний як інженер по проектуванню, створенню і експлуатації нових каналів. У вільні часи він продовжував дослідження старовинної архітектури і створив низку нових обмірів, планів і замальовок пам'яток старовинної архітектури. 1827 року він повернувся у Париж, мотивуя припинення вигідної для нього служби погіршенням стану здоров'я і поганим впливом посушливого клімату… Праця у ФранціїЗавдяки дружнім стосункам з посадовцем Пеншо Паскаль Косте отримав посаду викладача в Школі красних мистецтв в місті Марсель і став професором. 1829 року Паскаль оприлюднив карту Нижнього Єгипту, створену ним. Поліпшений економічний стан архітектора дозволив йому подорожувати і Косте відвідував міста Франції і Німеччини, Бельгії і Тунісу з метою дослідження старовинної архітектури. 1837 року була оприлюднена його книга «Архітектура арабських держав». Перебування у Персії Нове видання сприяло залученню дослідника архітектури до посольства, спрямованого до Персії. Паскаль працював у дальній подорожі разом із художником Еженом Фланденом. Двір шаха дозволив Паскалю Косте і Фландену подорожувати країною, що француз-науковець використав для відвідин перських провінцій і обстежень пам'яток старовинної місцевої архітектури. Персія в 19 ст. перебувала в тривалій економічній кризі і більшість старовинних споруд перебувала в руїнах. Відвідини західноєвропейського дослідника сприяли обстеженням стану декількох важливих пам'яток архітектури Персії, до котрих тоді нікому не було діла. Дослідник приніс з собою новітні (західноєвропейські) технології дослідження архітектурних пам'яток (котрих тоді не знала Персія), а також власний досвід обстежень, набутий ще в Єгипті. На відміну від Фландена (котрий обмежувався малюнками фасадів), Паскаль Косте підходив до пам'яток як дослідник, робив не тільки малюнки фасадів, а і реконструкції первісного стану тоді вже поруйнованих споруд, їх поземні плани і розрізи. Дослідження архітектури Персії Паскалем Косте, як стародавньої (античних часів), старовинної середньовічної, як шедеврів, так і пересічної міської чи сільської, надзвичайно збагатило наукові знання про місцеву архітектуру у Європі. Важливі і позитивні наслідки мали набуті знання про перську архітектуру і для складання світової історії архітектури, котру мимоволі розпочали складати в західноєвропейському культурному просторі в 19 ст. Перська архітектура у малюнах Паскаля Косте і Ежена Фландена
Повернення у ФранціюПаскаль Косте повертався у Францію через території західної Персії і теперішнього Іраку, де проводили археологічні розкопки, в тому числі французи-археологи. Знавець Біблії Поль-Еміль Ботта шукав археологічних підтверджень біблійним подіям, а відкрив нові сторінки історії Ніневії. Низка важливих археологічних знахідок, зроблених Ботта, була перевезена до Парижа, а відтак стала надбанням європейської і світової науки. Археологічні розкопки відвідав і Паскаль Косте. Результати перебування французького посольства у Персію навернули увагу тодішнього короля Луї-Філіпа і він віддячив архітекторові і досліднику архітектури 1844 року посадою головного архітектора міста Марсель. Серед власних архітектурних проектів Паскаль Косте були проекти декількох сакральних споруд та Палац біржі для Марселя. Працював він і як викладач до 1861 року. Сучасники із здивуванням відзначали, що відомий дослідник архітектури мусульманського середньовіччя практично ніколи не цитував у власних спорудах мотиви мусульманської архітектури, що робила низка інших архітекторів Франції. Паскаль Косте у власній будівельній практиці був і залишався прихильником еклектизму. Роботи
СмертьВін отримав нагороду від уряду Франції наприкінці життя — його зробили офіцером ордену Почесного легіону. В лютому 1879 року Паскаль Косте помер і був похований на цвинтарі Сен П'єр в місті Марсель. Див. такожДжерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паскаль Косте
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
