Пархет Петро Пантелеймонович

Пархет Петро Пантелеймонович
Народження	17 (30) жовтня 1907  Одеса
Смерть	10 грудня 1986(1986-12-10) (79 років)
	Одеса
Країна	СРСР
Жанр	пейзаж, жанровий живопис, плакат, карикатура, портрет, батальні картини
Навчання	Одеський художній інститут
Діяльність	художник
Напрямок	соцреалізм
Вчитель	Гронець Максим Прокопович
Звання	Заслужений художник УРСР
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Кавказу»

Петро Пантелеймонович Пархе́т (нар. 30 жовтня 1907, Одеса — пом. 10 грудня 1986, Одеса) — український радянський живописець, ілюстратор, карикатурист, педагог. Член Асоціації революційного мистецтва України і Спілки художників СРСР.

Біографія

Народився 17 [30] жовтня 1907(19071030) року в місті Одесі. В 1928—1931 роках навчався в Одеському художньому інституті. У 1931—1941 роках там же викладав. У 1930-ті роки займався агітаційно-масовим мистецтвом; автор політичних плакатів: «Трудящі! Всі на допомогу жертвам фашистського терору!» (1935)[1]. В Червоній армії з липня 1941 року[2]. Брав участь у німецько-радянській війні. З 1941 року оформляв книги і збірники для Політуправління, був співробітником фронтових і армійських газет. У 1943 році був переведений в газету «Герой Родины» на посаду художника редакції[1]. Член ВКП(б) з 1948 року. Після демобілізації 7 жовтня 1948 року[2] повернувся до Одеси. Півтора десятиліття очолював Одеську обласну організацію Спілки художників України[1].

Помер в Одесі 10 грудня 1986 року.

Творчість

Твори:

• «Розстріл білими комсомольців» (1935);
• «Похорон Т. Шевченка в Каневі» (1939);
• «Визволителі Будапешта» (1947, Одеський художній музей);
• «Подвиг моряків» (1949);
• «Прийом у партію перед боєм» (1952, Полтавський художній музей);
• «Штурм Хаджибея» (1954);
• «Визволення» (1957);
• «На фронтовій дорозі» (1960);
• «Дніпро. 1943 рік» (1964);
• «Штурм Севастополя» (1968);
• «Рибалки» (1977);
• серія малюнків «Докери Іллічівського порту» (1980).

Автор плакатів і малюнків у фронтових газетах 1941—1945 років.

У 1976 році вийшов каталог його творів «Петро Пахет».

Відзнаки

• Нагороджений:
  • орденами Вітчизняної війни 2 ступеня (6 квітня 1985), Червоної Зірки (19 грудня 1943);
  • медалями «За бойові заслуги» (7 лютого 1943), «За оборону Кавказу» (1 травня 1944), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].
• Заслужений художник УРСР з 1977 року.

Примітки

1. Советский плакат.(рос.)
2. Память народа.(рос.)

Література

• Пархет Петро Пантелеймонович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Пархет Петро Пантелеймонович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Пархет Петро Пантелеймонович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 447 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Пархет Петро Пантелеймонович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 786.

Біографії   Графіка   Одеса