Паньків (село)

Село
Паньків
пол. Pańków


Координати 50°31′00″ пн. ш. 23°21′00″ сх. д. / 50.51666667° пн. ш. 23.35° сх. д. / 50.51666667; 23.35

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Тарнаватка
Населення 270 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-604
Автомобільний код LTM
SIMC 0901039
GeoNames 762686
OSM ↑3108435 ·R (Ґміна Тарнаватка)
Паньків. Карта розташування: Польща
Паньків
Паньків
Паньків (Польща)
Паньків. Карта розташування: Люблінське воєводство
Паньків
Паньків
Паньків (Люблінське воєводство)
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Паньків.

Паньків[2][3][4] (пол. Pańków) — село в Польщі, у гміні Тарнаватка Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 270 осіб (2011[1]).

Історія

1694 року вперше згадується греко-католицька церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[5].

22 червня 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву українську православну церкву[2][4].

За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа[6]. 2 лютого 1943 року німецька поліція розстріляла в Панькові 17 українців, з них 8 дітей у віці до 15 років[7]. У 1943 році в селі проживало 427 українців і 166 поляків[3]. 1944 року польські шовіністи вбили в селі 3 українців[8].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 131 23 87 21
Жінки 139 32 71 36
Разом 270 55 158 57

Примітки

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
  3. ↑ а б Богдан Гук. Pańków. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.)
  4. ↑ а б Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 328. (пол.)
  5. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
  6. ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
  7. ↑ Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 101, 104. — (Український Архів. – Т. XLI)
  8. ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  9. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання