Пантюхов Юрій Борисович
Юрій Борисович Пантюхов (рос. Юрий Борисович Пантюхо́в; нар. 15 березня 1931, Коломна, Московська область, СРСР — пом. 22 жовтня 1982) — радянський хокеїст, нападник. Олімпійський чемпіон і заслужений майстер спорту СРСР (1956). Клубна кар'єраВиступав за московські команди «Крила Рад» (1949-1951), ВПС (1951-1953), ЦСКА (1953-1961) та ленінградський СКА (1961-1962). У складі столичних армійських клубів вісім разів здобував перемоги у чемпіонатах СРСР. Найбільш вдалими були другий та третій сезони у ЦСКА. Команда вигравала золоті нагороди, а Пантюхов по 19 та 25 разів вражав ворота суперників за турнір. Здебільшого роздавав результативні передачі партнерам, ніж забивав сам. Всього у чемпіонатах СРСР провів 230 матчів (121 гол). Шестиразовий володар кубка СРСР. Найкращий снайпер турніру 1956 року — сім закинутих шайб.[1] Виступи у збірнійУ складі національної збірної здобув золоту нагороду на Олімпійських іграх 1956 у Кортіна-д'Ампеццо. На турнірі грав у ланці з Олексієм Гуришевим та Миколою Хлистовим. Завершував виступи у збірній уже з іншими партнерами: Веніаміном Александровим та Костянтином Локтєвим. Чемпіон світу 1956; другий призер 1957, 1958, 1959. На чемпіонатах Європи — три золоті (1956, 1958, 1959) та одна срібна нагорода (1957). На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 28 ігор (13 закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 68 матчів (32 голи). Подальше життяУ 1961 році закінчив військовий факультет Державного інституту фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта. Після завершення кар'єри гравця був тренером команди СКА МВО. Працював в управлінні «Спортлото» та відділі спортивних ігор Центральної ради товариства «Зеніт». Нагороди та досягнення
ПриміткиДжерела
|