Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жуків)

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жукові
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жукові (2010 рік)

49°33′15″ пн. ш. 25°35′39″ сх. д. / 49.554236° пн. ш. 25.594097° сх. д. / 49.554236; 25.594097
Статуспам'ятка монументального мистецтва місцевого значення
Статус спадщинипам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняЖуків, Бережанський район, Тернопільська область
СкульпторВасиль Бідула
Засновано1912 Редагувати інформацію у Вікіданих
Встановлено1912 або 1914, відновлений 1964 або 1967
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жуків). Карта розташування: Україна
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жуків)
Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жуків) (Україна)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Тарасові Шевченку у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Біля пам'ятника Тарасові Шевченку в Жукові: автор пам'ятника майстер-різьбяр Василь Бідула, справа — його син Степан, помічник у праці; другий зліва (з палицею) сидить Данило Федчишин, муж довір'я Жукова, поруч з ним (здогадно) — посол до Віденського парламенту Тимотей Старух. 1914 рік
Сільська молодь біля зруйнованого польською владою пам'ятника. 1931 рік

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Жукові — погруддя українського поета Тараса Григоровича Шевченка в селі Жукові Бережанського району на Тернопільщині.

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 61.

Опис

Пам'ятник розташований біля автобусної зупинки. Погруддя виготовлене з гіпсу, висота — 0,5 м, постамент — із каменю-пісковика, висота — 2 м.[1]

У центрі постамента табличка з написом «Т. Г. Шевченко 1814—1861».

Історія

Перший пам'ятник Тарасові Шевченку в Жукові споруджений напередодні Першої світової війни в 1912[2] або 1914[1][3] році. Це також перше погруддя Кобзареві на території Тернопілля й одне з перших у Західній Україні[3]. Його виготовив місцевий самоук-різьбяр Василь Бідула за порадою Івана Франка та за ініціативою місцевого пароха о. Сильвестра Лепкого на замовлення жуківської громади[1].

Пам'ятник зруйнований під час пацифікації в 1931[1] році, відновлений у 1964[1] або 1967[2][3] році.

Збереглися рідкісні світлини, пов'язані з історією цього пам'ятника.[1]

Примітки

  1. а б в г д е У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 8. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  2. а б Подуфалий М., Уніят В. Жуків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 966-528-197-6.
  3. а б в Подуфалий, М. Жуків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 385. — ISBN 978-966-457-228-3.