|
Палладій (Раєв-Писарев)
Митрополи́т Палла́дій (у світі — Павло Іванович Раєв, при народженні Писарєв; 2 липня (20 червня) 1827, село Пешелань Арзамазького повіту, Нижньогородська губернія — †17 грудня 1898, Санкт-Петербург) — релігійний діяч РПЦ. З 18 жовтня 1892 до смерті — митрополит Санкт-Петербурзький та Ладозький, провідний член Святійшого синоду. ЖиттєписНародився в сім’ї священика. Навчався у Нижньогородському духовному училищі та Нижньогородській духовній семінарії. 1852 – закінчив Казанську духовну академію зі ступенем магістра богослов’я і призначено вчителем логіки та психології у Нижньогородській духовній семінарії, та викладачем татарської мови. 15 серпня 1856 – рукопокладений у священика до нижньогородської Покровської церкви. 1860 – став вдівцем. 15 січня 1861 – прийняв чернечий постриг з іменем Палладій, на честь Палладія Антиохійського. 18 лютого 1862 – зведений в сан архімандрита. 28 серпня 1863 — інспектор Санкт-Петербурзької духовної семінарії. 2 грудня 1864 — ректор Санкт-Петербурзької духовної семінарії. 18 грудня 1866 – хіротонія в єпископа Ладозького, першого вікарія Санкт-Петербурзької єпархії. 15 липня 1869 — єпископ Вологодський та Устюзький. За його вказівкою у Вологді зведена нова дзвіниця Софійського собору [2]. 13 червня 1873 — єпископ Тамбовський та Шацький. 9 вересня 1876 — єпископ Рязанський та Зарайський. 12 квітня 1881 – зведений в сан архієпископа. 21 серпня 1882 — архієпископ Казанський та Свіязький. 1886 – заснував Царевококшайський Богородично-Сергієвський жіночий монастир. 29 вересня 1887 — архієпископ Карталинський та Кахетинський, екзарх Грузії. 1888 – нагороджений діамантовим хрестом для носіння на клобуці. 18 жовтня 1892 – призначений до Санкт-Петербурзької катедри із зведенням в сан митрополита і до провідного члена Синоду[3]. Прибув до Санкт-Петербургу 19 листопада того ж року. 14 травня 1896 очолив коронацію царя Миколи ІІ та його дружини Олександри. Тоді ж отримав діамантовий хрест для носіння на митрі.[4]. В кінці 1898 захворів. 5 грудня о 2.40 помер. Похований в Ісидорівській церкві Олександро-Невської Лаври (зачинена у 1932 році). 1932 – його залишки перенесені до Братського цвинтаря Лаври. Праці
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
