Палладій (Ганкевич)
Архієпископ Палладій (в житті Павєл Федорович Ганкевич; 17 серпня 1823, Городецьке — 13 січня 1893) — білоруський церковний діяч Російської імперії. Єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Виборзький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії, єпископ Ладозький; Тамбовський і Шацький. В Україні — архієпископ Волинський і Житомирський. БіографіяНародився 17 серпня 1823 в сім'ї священика села Городецького, Чаусовського повіту, Могильовської губернії. У 1847 році закінчив Могильовську духовну семінарію і в 1851 році — Санкт-Петербурзьку духовну академію. З 29 вересня 1851 — викладач Могильовської духовної семінарії. 8 грудня 1852 — кандидат богослов'я. 27 вересня 1853 висвячений на священика. 10 лютого 1854 — магістр богослов'я. З 1857 року — ключар Могильовського собору. 21 грудня 1859 — інспектор Могильовської духовної семінарії. 16 серпня 1860 пострижений у чернецтво і возведений у сан ігумена. 30 грудня 1862 возведений у сан архімандрита. З 26 квітня 1863 — ректор Могильовської духовної семінарії та настоятель Могильовського Братського першокласного монастиря. 22 серпня 1871 хіротонізований на єпископа Виборзького, вікарія Санкт-Петербурзької єпархії. З 28 вересня 1873 — єпископ Ладозький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії. З 9 вересня 1876 — єпископ Тамбовський і Шацький. За його ініціативою в 1877 році був відновлений Тамбовський церковно-історичний комітет, який об'єднав найкращих церковних істориків єпархії. У 1879 році організував урочисте святкування 200-річного ювілею Тамбовської духовної семінарії. З 12 лютого 1885 — голова Навчальної Ради при Святійшому Синоді. З 4 травня 1885 — архієпископ Волинський і Житомирський. 25 листопада 1889 звільнений на спокій, відповідно до прохання. Перебував на спокої у Почаївській Успенській Лаврі. Помер 13 січня 1893. Похований в Почаївській Лаврі. Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia