Палац Альхаферія

Альхаферія
Замок Альхаферія, головний фасад
41°39′23.3″ пн. ш. 0°53′48.3″ сх. д.
Статус	пам'ятка національного значення, культурне надбання ЮНЕСКО
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини Іспанії^d[2] і світова спадщина ЮНЕСКО
Країна	Іспанія : ISO3166-1 alpha-3:ESP; ISO3166-1 цифровий:724;
Розташування	Сарагоса
Архітектурний стиль	Мудехар і романський стиль
Автор проєкту	ймовірно, аль-Халіф Зухайр
Архітектор	архітектори аль-Халіф Зухайр( Al-Halifa Zuhayr) та Ібн Ідарі ( Ibn Idari )
Будівник	аль-Халіф Зухайр
Матеріал	вапняк, пісковик, різьблений тиньк оздоб, цегла
Перша згадка	11 століття
Будівництво	2-га половина 11 століття( 1065-1081), добудови у 15, 17 ст. — кінець 11 століття, реставрації у 20 ст.
Власник	Banu Hud^d
Стан	задовільний
Адреса	Calle los Diputados^d
Сайт	example.com
Палац Альхаферія (Іспанія)

Палац Альхаферія (ісп. Palacio de la Aljafería) — один з найкраще збережених палаців мавританського періоду в Іспанії, розташований у Сарагосі.

Історія

Столиця держави Тайфа

Після розпаду Кордовського халіфату на його уламках виникає декілька незалежних дрібних держав, однією з них і була Тайфа Сарагоси у XI столітті. Місто зробили столицею. Володарі держави були втягнуті у військові конфлікти, що спонукало до політичного союзу з католицькими князівствами Іспанії. Останній володар мавританської Сарагоси Абд-аль-Малик Имад ад-Даула зрікся влади і визнав зверхність Альфонсо І Арагонського. Він став прихильником політики Альфонсо І, а його військо брало участь у військових діях на боці християнського Арагону.

Палац і фортеця

Вежа Трубадура

Фортеця з палацом були побудовані в короткий період незалежності та розквіту мавританської держави Тайфа Сарагоси у 2-й половині 11 століття. Це була резиденція володаря Бану Худ (Banu Hud). Попри незалежність, Бану Худ визнавав політичну могутність сусідньої християнської держави і платив данину. У 1118 р. Місто Сарагоса було захоплене християнським військом і стало столицею королівства Арагон. За короткий період мавританської незалежності там і був створений палац і фортеця Альхаферія, досить повно збережені до 20 ст.

Найдавніша частина фортеці — Вежа Трубадура. Два її нижні поверхи датують 9 століттям н. е., добудови — у 10 столітті.

Назва споруди пізня і належить 19 століттю, коли іспанець Антоніо Гарсія Гутьєррес оприлюднив драму «Трубадур». Драму переробили у лібретто опери, музику до якої створив італієць Джузеппе Верді (1813—1901) у 1853 р.

Шматочок поліхромної панелі маврів

Мавританські за характером та оздобами приміщення фортеці були пристосовані під палац католицьких королів у 1492 році. Частка будівель реконструйована у 1593 р. з метою підсилення фортечної функції. В роки війни за незалежність (1808—1814 рр.)від наполеонівських військ фортеця зазнала пошкоджень.

Значні відновлювальні роботи і реставрація проведені у 2-й половині 20 століття. Приміщення пристосовані під Кортеси (парламент) та засідання законодавчої палати Арагону.

• 
  Альхаферія вночі
• 
  Поземний план фортеці та палацу (темним позначені рови, мури та вежі)
• 
  Дворик Санта Ісабель після реставрації
• 
  Портал колишньої мечеті
• 
  Середньовічна капітель 11 ст.
• 
  Аркада перед Золотою залою( відновлення)
• 
  Сучасні сходи
• 
  Двір Сан Мартин (дворик на вході)

Див. також

• Мистецтво Іспанії
• Сарагоса
• Джузеппе Верді
• Реставрація

Джерела

• BORRÁS GUALIS, Gonzalo (1991). «La ciudad islámica». Guillermo Fatás (dir.) Guía histórico-artística de Zaragoza. Zaragoza City Council. pp. 71–100. 3th ed. ISBN 978-84-86807-76-4
• BIEL IBÁÑEZ, María Pilar (2008). «Nuevas noticias sobre el palacio de la Aljafería». Guillermo Fatás (dir.) Guía histórico-artística de Zaragoza. Zaragoza City Council. pp. 711–727. 4th ed. ISBN 978-84-7820-948-4.
• CABAÑERO SUBIZA, Bernabé et al. (1998), La Aljafería. I. Zaragoza: Cortes de Aragón. 1998. ISBN 978-84-86794-97-2
• EXPÓSITO SEBASTIÁN et al. (2006). La Aljafería de Zaragoza. Zaragoza: Cortes de Aragón. 2006 (6ª ed.) ISBN 978-84-86794-13-2

Посилання

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425