Паланка (фортеця)

Османська паланка, зарисована Луїджі Фердінандо де Марсільї.

Пала́нка (сербохорв. па́ланка; пол. palanka) — невелике укріплення, обнесене частоколом. У запорозьких козаків є місцем перебування полковника та інших посадових осіб полку, центр однойменної адміністративної одиниці.[1][2] Також приміська слобода, містечко.[3]

Етимологія

Слово походить від італ. palanca — «частокіл». Джерелом італійського слова є народнолатинське palanca — від лат. phalanx, грец. φάλαγξ — «стовбур, брус».[4]

Окрім України, це поняття відоме також у Сербії, Болгарії та Угорщині.[5]

Плани паланок Османської Угорщини

• 
  Паланка Адонь
• 
  Паланка Баранявар
• 
  Паланка Пакш
• 
  Паланка Сексард

Примітки

1. Паланка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
2. Паланка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Паланка // Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882.
4. Етимологічний словник російської мови. — М.: Прогрес. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
5. Паланка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)