Павел Коваль

Павел Коваль
пол. Paweł Kowal Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 липня 1975(1975-07-22) Редагувати інформацію у Вікіданих (49 років)
Ряшів, Республіка Польща
Країна Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, політолог, історик, публіцист, музеєзнавець, викладач університету
Галузьісторія християнства[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, політична історія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, політологія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, політика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і публіцистика[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЯгеллонський університет (1999)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих і Konarski Secondary School in Rzeszówd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь[3] Редагувати інформацію у Вікіданих і доктор габілітований[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникJan Kofmand Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіKrystyna Kerstend Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЯгеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих, Міністерство закордонних справ Польщі Редагувати інформацію у Вікіданих, Коледж Європи Редагувати інформацію у Вікіданих, Польська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих, Chancellery of the Prime Minister of Polandd Редагувати інформацію у Вікіданих, Міністерство культури та національної спадщини Польщі Редагувати інформацію у Вікіданих, Центр міжнародних відносинd Редагувати інформацію у Вікіданих, Mazowiecki Instytut Kulturyd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Варшавського повстання Редагувати інформацію у Вікіданих і Варшавський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКолегіум невидимий Редагувати інформацію у Вікіданих, Klub Jagiellońskid Редагувати інформацію у Вікіданих, Association "Polish Community"d Редагувати інформацію у Вікіданих і World Association of Home Army Soldiersd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаДепутат Європейського парламенту[5] Редагувати інформацію у Вікіданих і член Сейму Польщі[d][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяPoland Comes Firstd Редагувати інформацію у Вікіданих, Право і справедливість Редагувати інформацію у Вікіданих, Громадянська коаліція (Польща) Редагувати інформацію у Вікіданих і Громадянська платформа Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтpawelkowal.pl Редагувати інформацію у Вікіданих
Павел Коваль

Павел Роберт Ко́валь (пол. Paweł Robert Kowal; нар. 22 липня 1975, Ряшів, Польща) — польський політик, доктор гуманітарних наук гуманістичних, історик, публіцист, в 2005—2009 рр. депутат Сейму V i VI скликання, колишній заступник міністра закордонних справ, з 2009 р. депутат Європарламенту, з 2011 р. голова партії «Польща найважливіша».

Біографія

Освіта та професійна діяльність

Випускник ліцею ім. Станіслава Конарського в місті Ряшеві. 1999 року закінчив навчання на історичному факультеті Яґеллонського університету. В 1996—1998 роках навчався в «Collegium Invisibile» у Варшаві під керівництвом професора Кристини Керстен. Брав участь у дослідницьких програмах в Якутії, Бурятії і Хакасії. 1999 року став асистентом в Інституті політичних наук Польської академії наук. У січні 2011 року захистив там докторську працю на тему «Політика адміністрації генерала Войцеха Ярузельського в 1986—1989 рр. Спроба реформування системи влади».

З 1998 по 2000 рр. працював у канцелярії прем'єр-міністра Польщі, був главою відділу в департаменті закордонних справ. У 2000—2001 рр. займав посаду директора департаменту міжнародних відносин та європейської інтеграції в Міністерстві культури і національної спадщини. З 2001 по 2003 рр. працював експертом зі східної політики в Центрі міжнародних відносин. У 2003—2005 рр. був директором Мазовецького центру культури і мистецтв. З 2003 року працював експертом у Музеї Варшавського повстання, був співавтором концепції музею. З 2005 р. очолював прес-службу Президента Варшави. Автор публіцистичних статей на тему міжнародної політики.

Політична діяльність

У 2002—2005 роках очолював Раду району Варшава-Охота. На парламентських виборах у 2005 році був обраний депутатом за списком партії Право і справедливість в окрузі Хшанув. У Сеймі до 2006 р. був главою Комітету з питань культури і ЗМІ а також заступником голови фракції Право і справедливість. З 20 липня 2006 року по 22 листопада 2007 року обіймав посаду державного секретаря в Міністерстві закордонних справ в уряді Ярослава Качинського. На парламентських виборах 2007 р. знову обраний депутатом, отримавши 26 184 голосів. У Сеймі був заступником голови фракції Право і справедливість, а також заступником голови Комітету закордонних справ.

У виборах до Європейського парламенту 2009 року був обраний депутатом у виборчому окрузі Краків, отримавши 18 614 голосів. В Європарламенті приєднався до групи Європейських консерваторів та реформістів, а також обійняв посаду голови делегації в справах співпраці ЄСУкраїна.

22 листопада 2010 р. Павел Коваль залишив Право і справедливість та став співзасновником партії «Польща найважливіша». 4 червня 2011 р. обраний главою партії. 7 вересня того ж року увійшов до складу Ради національної безпеки Польщі.

Суспільна діяльність

Очолював Молодіжну раду Ряшева. У 1996—1998 роках займав посаду президента Ягеллонського клубу, працював у Центрі ім. Ярослава Дзельського в Кракові. У 1997—2005 роках працював у Центрі політичної думки, в якому керував програмою Політика польської держави щодо Поляків на Сході. Є також учасником асоціації «Польська спільнота», а з 2005 року членом Всесвітнього об'єднання Вояків Армії Крайової. Співпрацює з Колегією Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві, з 2007 року — членом Колегії. Займає місце в Раді Інституту громадських справ. 2008 року став почесним членом Добровільної пожежної охорони в Хочні.

Приватне життя

Одружений, має чотирьох дітей.

Нагороди та почесні звання

Вибрані публікації

  • Ми не українофіли (співавтор). — Вроцлав, 2002, 2008, 2012. (укр.)
  • Польська держава по відношенню до поляків на Сході (співавтор). — Краків, 2000.
  • Влодзімєж Бончковські. Про східні проблеми Польщі. Вибрані твори (співавтор). — Краків, 2000; Вроцлав 2005.
  • «Східний вимір» ЄС — шанс чи idée fixe польської політики? (Редактор, співавтор). — Варшава, 2002.
  • Пейзажі на фоні Містралів. — Краків, 2011.
  • Кінець системи влади. Політика адміністрації генерала Войцеха Ярузельського в 1986—1989 роках. — Варшава, 2012.
  • Між Майданом і Смоленськом. Розмова Пьотра Легутко і Доброслава Родзєвіча. — Краків: Wydawnictwo literackie, 2012.

Примітки

  1. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. Nauka Polska
  3. Nauka Polska
  4. Nauka Polska
  5. Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  6. Wszyscy posłowie
  7. Podziękowanie za zasługi w umacnianiu wolności / Ordery i odznaczenia / Aktualności / Archiwum Bronisława Komorowskiego / Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej. www.prezydent.pl (пол.). 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
  8. https://dre.pt/application/dir/pdf2sdip/2009/02/040000000/0769107691.pdf (PDF) (порт.). dre.pt. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 739/2007 - Офіційне представництво Президента України. web.archive.org. 11 липня 2014. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 27 жовтня 2019.
  10. Muzeum Powstania Warszawskiego. www.1944.pl (англ.). Процитовано 27 жовтня 2019.

Посилання