Пабло Іглесіас Турріон

Пабло Іглесіас Турріон
ісп. Pablo Iglesias Turrión
Ім'я при народженні	ісп. Pablo Manuel Iglesias Turrión
Народився	17 жовтня 1978(1978-10-17)[1][2][3] (46 років)  Мадрид, Іспанія[1]
Країна	Іспанія
Місце проживання	Галапагар[4]
Діяльність	політик, політолог, політичний коментатор, викладач університету, телеведучий
Сфера роботи	політика[5], політологія[5] і носій обміну інформацією
Alma mater	Мадридський університет Комплутенсе (вересень 2001), Болонський університет (2011), Universidad Carlos III de Madrid^d (червень 2010), Мадридський університет Комплутенсе (2008) і Мадридський університет Комплутенсе (липень 2004)
Заклад	Мадридський університет Комплутенсе, Мадридський університет Комплутенсе і Open University of Catalonia^d
Роки активності	1992 — тепер. час
Членство	Communist Youth Union of Spain^d (1999)
Партія	Подемос
Конфесія	атеїзм[6]
Батько	Francisco Javier Iglesias^d
Мати	María Luisa Turrión^d
Автограф
Нагороди	Bachelor's Degree Extraordinary Award^d (2004)
Пабло Іглесіас Турріон у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Пабло Мануель Іглесіас Турріон (ісп. Pablo Manuel Iglesias Turrión; нар. 17 жовтня 1978, Мадрид) — іспанський письменник, викладач політології в Університеті Комплутенсе, телеведучий. Лідер партії «Подемос» і коаліції «Унідос-Подемос» («Об'єднані можемо»). У минулому — другий віце-прем'єр і міністр з соціальних прав і порядку 2030 (2020—2021), депутат Європейського парламенту (2014—2015), член Конгресу депутатів Іспанії (2016—2021).

Життєпис

Син історика, в 1970-х роках — активного учасника ліворадикальної антифранкістської організації «Революційний антифашистський патріотичний фронт». Отримав ім'я Пабло на честь основоположника іспанського соціалізму Пабло Іглесіаса Поссе. Пабло Іглесіас здобув юридичну та політологічну освіта в Університеті Комплутенсе, де також в 2008 році отримав докторський ступінь. Його дисертація присвячена громадянській непокорі як формі боротьби з урядом. Став широко відомий як лівий інтелектуал завдяки регулярній участі в теледебатах і публіцистиці.[8]

Дотримується лівих політичних поглядів, з 14 років був політично активний, входив до Союзу молодих комуністів Іспанії — молодіжної організації КПІ. З 2001 року брав участь в антиглобалістському русі.

У січні 2014 року став співзасновником громадянського руху «Подемос» і очолив його виборчий список на виборах до Європейського парламенту 2014 року.

13 січня 2020 року одержав портфель міністра з соціальних прав і порядку 2020 і посаду другого віце-прем'єра в другому кабінеті Санчеса. Покинув уряд 31 березня 2021 роки для участі у виборах в Асамблею Мадрида, які пройшли 4 травня.

Особисте життя

Одружений з Іреною Монтеро, міністеркою з питань рівності в другому кабінеті Санчеса.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1038383064 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Diputados/BusqForm?_piref73_1333155_73_1333154_1333154.next_page=/wc/fichaDiputado?idDiputado=318&idLegislatura=13
3. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
4. Pablo Iglesias e Irene Montero se compran un chalet de 600.000 euros en la sierra de Madrid — El Periódico de Catalunya.
   d:Track:Q35638
5. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
6. http://www.elmundo.es/cronica/2014/06/01/53899911268e3e4c468b456c.html
7. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
   d:Track:Q50358336
8. Призрак евросоциализма. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.