П'єтро Берніні
П'єтро Берніні (італ. Pietro Bernini; 6 травня, 1562, Сесто-Фьорентіно — 29 серпня, 1629, Рим) — італійський художник і скульптор зламу XVI—XVII ст., майстер фонтанної справи. Батько скульптора Лоренцо Берніні. ЖиттєписНародився в Сесто-Фьорентіно неподалік від Флоренції. Художню майстерність опановував під керівництвом скульптора Рідольфо Сірігатті, надалі стажувався у Римі. Хто був його вчителем у живопису, залишилось невідомим. Традиційно вважають, що він навчався у Антоніо Темпеста. Працював скульптором-реставратором античних скульптур. Неаполітанський період1584 року відбув у місто Неаполь. Брав замови на виконання скульптур для низки неаполітанських церков. Слабкий у власних композиціях, він створив найкращі твори лише за малюнками інших митців. Серед скульптурних творів неаполітанського періоду — рельєф «Святий Мартин і жебрак» та «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем дитиною». Окрім скульптур святих, брався за створення садово-паркових скульптур, позаяк вельможі почали працювати над благоустроєм власних заміських садиб. В Італії розпочався активний етап створення садів бароко. П'єтро Берніні діяльно сприяв побудові фонтанів. У неаполітанський період, який тривав 21 рік, створював фонтани як по замовленням приватних осіб, так і для міста. Серед них «Фонтан гіганта», «Фонтан Нептуна», останній з декількома декоративними скульптурами виконав разом із скульптором Мікеланджело Накьєріно (1550—1622). ШлюбПеребуваючи в Неаполі, узяв шлюб із Анжелікою Галанте. Подружжя мало тринадцять дітей. 1598 року в Неаполі у подружжя народився черговий син, котрого назвали Джованні Лоренцо. Син зробить блискучу кар'єру і став художнім диктатором у папській столиці Римі. Римський період1606 року численна родина скульптора П'єтро Берніні перебралась на житло у Рим. Починали як майстри садово-паркової скульптури і садів бароко. Батько і син працювали над створенням барокового саду вілли Борґезе у Фраскатті, котрою володів Шипіоне Боргезе, племінник папи римського і найвпливовіший з меценатів тогочасного Риму. Архаїчна манера батька задовольняла смаки лише в садовій скульптурі. Син, Лоренцо Берніні, виявився спритнішим і талановитішим за батька, брався як за створення палацових скульптур, так і портретів, насичував скульптури рухом, використовував різні техніки обробки мармуру. Його художня манера сподобалась родині Борґезе і Шипіоне Боргезе став покровителем родини Берніні. Серед садово-паркових скульптур римського періоду П'єтро Берніні — «Флора» та «Пріап» («Вертумн»?). П'єтро Берніні продовжив працювати фонтанним майстром. Серед фонтанів, створених для Риму — Фонтан Баркачча на площі Іспанії. П'єтро Берніні вдало обіграв у власному проекті події повені у Римі 1598 року, коли за переказами тут сів на мілину баркас (баркаччо італійською). Декоративний човен із мармуру, повний води, і став головною і несподіваною атракцією фонтана. П'єтро Берніні помер у Римі на шістдесят восьмому році життя. Вибрані твори![]()
Світлини вибраних творів
Див. також
ДжерелаВікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єтро Берніні
|
Portal di Ensiklopedia Dunia