Оттон (граф Савойський)

Оттон
Народився	1023[3]
Помер	1060[1][2]  Турин, Італійське королівство[1]
Поховання	Туринський собор
Діяльність	монарх
Титул	marquess of Italy^d[4][5][6], Сеньйор^[d][7][5] і count of Maurienna^d[7][5]
Рід	Савойська династія
Батько	Гумберт I (граф Савойський)[8]
Мати	Ancelie^d
Брати, сестри	Амадей I (граф Савойський)[8], Burchard^d[8] і Aymon^d[8]
У шлюбі з	Adelaide of Susa^d[9][8]
Діти	Adelaide of Savoy^d[10], П'єтро I (граф Савойський)[10], Амадей II, Берта Савойська[9] і Othon de Savoie^d[5][11]
Медіафайли у Вікісховищі

Оттон I (італ. Oddone; бл. 1023–1057/1060) — 3-й граф Мор'єнна, Аости, Савоенс (Савої) в 1056—1057/1060 роках.

Життєпис

Молодший син Гумберта I, графа Мор'єнна, і Анцили. Народився близько 1023 року. 1030 року разом з братами Аймоном, Бурхардом і Амадеєм став свідком пожертви Гумберта I Клюнійському абатству.

1046 року разом з братом Амадеєм був присутній на гофстазі на чолі із імператором Генріхом III у Вероні. Тоді ж отримав згоду від останнього на свій шлюб з Аделаїдою Сузькою, завдяки чому Оттон отримав титули маркграфа Туринського і Сузького.

1056 року після смерті брата Амадея I успадкував графства Мор'єнна, Аости, Савоенс. Продовжив політику підтримки імператора в його діях в Італії. Водночас спрямував зусилля на розширення володінь в північній Італії. Наприкінці 1050-х років в Егвбеллі став карбувати власну монету. Втім згодом за скаргою Легера, архієпископа В'єннського, що мав монополію на карбування монети, Папський престол заборонив графу Оттону карбування своїх монет.

Помер Оттон близько 1060 року. Йому спадкував старший син П'єтро I.

Радина

Дружина — Аделаїда, донька Ульріха Манфреда II, маркграфа Туринського, та Берти Міланської.

Діти:

• П'єтро I (1047—1078), 4-й граф Мор'єнна
• Амадей II (1048—1080), 5-й граф Мор'єнна
• Берта (1051—1087), дружина Генріха IV, імператора Священної Римської імперії
• Аделаїда (1052—1079), дружина Рудольфа I фон Рейфельден, герцога Швабії
• Оттон (д/н—1095/1099)

Примітки

1. https://archive.org/details/regestacomitums00carugoog/page/n70#ES
2. https://books.google.fr/books?id=DVMoAAAAQBAJ&pg=PA124
3. Deutsche Nationalbibliothek Record #138460841 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
4. https://www.academia.edu/6766287/Les_fondements_idéologiques_du_pouvoir_des_comtes_de_la_maison_de_Savoie_de_la_fin_du_Xe_au_début_du_XIIIe_siècle_Thèse_Université_de_Nice_1999_dir._Henri_Bresc_ — С. 308–310.
5. http://www.academiesavoie.org/images/discours/communication_michel_bussiere.pdf
6. https://www.academia.edu/6787663/_La_mort_et_la_s%C3%A9pulture_du_comte_Humbert_une_tradition_historiographique_reconsid%C3%A9r%C3%A9e_dans_Fabrice_Delrieux_et_Fran%C3%A7ois_Kayser_dir_Des_plats_pays_aux_cr%C3%AAtes_alpines_Hommages_offerts_%C3%A0_Fran%C3%A7ois_Bertrandy_Chamb%C3%A9ry_2010_p_71_86 — С. 75.
7. https://books.google.fr/books?id=DVMoAAAAQBAJ&pg=PA205
8. https://books.google.fr/books?id=DVMoAAAAQBAJ&pg=PA42
9. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
10. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
11. https://books.google.fr/books?id=DVMoAAAAQBAJ&pg=PA243

Джерела

• Rodolfo il Glabro, Cronache dell'anno mille. Storie, a cura di G. Cavalli e G. Orlandi, prefazione di Guglielmo Cavallo, Milano, Mondadori, 1989, ISBN 9788804298830.
• Demotz, B. (2000). Le Comté de Savoie du XIe au XVe siècle: Pouvoir, Château et État au Moyen Âge (in French). Editions Slatkine.