Осівці (Житомирський район)
Осі́вці — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 684 осіб. ГеографіяБіля села протікає річка Урочище Болотне, ліва притока Здвижу. ІсторіяПерша згадка про село датується 1542 роком. Від назви села походить прізвище панів — Осовецькі. У XVII столітті село належало до Брусилівського маєтку. У 1636 році села Осівці, Озеряни, Карабачин, Костовці належали Андрію Соколовському. У 1818 році в селі під керівництвом священика Миколи Рогуцького збудовано кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці. У 1820 році Осівці розділили на 7 частин. У 1864 році тут було 4 власники, а саме: Іполит і Сигізмунд Крижановські — 1995 десятин, і 253 ревізькі душ; Йосиф та Фекла Радзіковські — 440 десятин і 71 ревізьку душу; Іван Курманович — 334 десятини і 36 ревізьких душ; Варфоломій та Ілля Курмановичі — 173 десятини і 13 ревізьких душ. У плані присадибних земель селян частини Крижановських зазначається, що у 1864 році 24 селяни мали 31 десятину землі з яких Семен Якута — 3 десятини, Герасимчук — 2 десятини, Боженки, Губерначуки, Гончаруки, Волощуки, Фещенки, Шамраї, Кушніри, Топоренки та інші — по 1 десятин. В 1918 році в селі захопили владу представники «совітів». Під окупацією нацистів село знаходилося з 10 липня 1941 по 26 грудня 1943 року. До Німеччини на роботи вивезено 123 особи, закатовано 17 чоловік. Інколи, у пошуках провіанту, до села навертали німецькі тилові команди. За найменший прояв непокори — розстріл. Так, у березні 1942 року заарештували за доносом і відправили в райцентр трьох осівецьких голів колгоспів, де їх було страчено: Митрофана Сидоренка, Олександра Чередниченка та Олександра Марчука. В другій світовій воювало 123 осівчан, 69 з них загинули. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Відомі жителі та вихідці села
Див. такожДжерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
