Острів Мак-Клінтока

Острів Мак-Клінтока
 Редагувати інформацію у Вікіданих

Карта
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Названий на честьФренсіс Леопольд Мак-Клінток Редагувати інформацію у Вікіданих
Географія
80°11′26″ пн. ш. 56°34′18″ сх. д. / 80.190555555556° пн. ш. 56.571666666667° сх. д. / 80.190555555556; 56.571666666667 Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцерозташуванняБаренцове море Редагувати інформацію у Вікіданих
АкваторіяПівнічний Льодовитий океан Редагувати інформацію у Вікіданих
Група островівЗемля Франца-Йосифа Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа612 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина31 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина25 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адм. одиницяАрхангельська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення0 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Відкритоберезень 1874 Редагувати інформацію у Вікіданих
Острів Мак-Клінтока. Карта розташування: Росія
Острів Мак-Клінтока
Острів Мак-Клінтока
Острів Мак-Клінтока (Росія)
Мапа

Острів Мак-Клінтока (рос. Остров Мак-Клинтока) — безлюдний острів у складі арктичного архіпелазі Земля Франца-Йосифа, що належить Росії.

Географія

Острів площею 612 км² є сьомим за величиною островом архіпелагу[1]. Має приблизно прямокутну форму, максимальна довжина — близько 31 кілометра, а ширина — близько 25 км. Більша частина острова Мак-Клінтока заледеніла, найвища точка — 521 м над рівнем моря. Найпівнічніша точка острова — мис Грілі (мыс Грили), найпівденніша — мис Оппольцера (мыс Оппольцера).[2]

Від льоду вільні лиш невеликі ділянки суші, найбільші з них розташовані на південному заході острова. Там же знаходиться астрономічний пункт і руїни старих будівель.

Озера відсутні. Наявні декілька сезонних струмків.

Історія

Острів Мак-Клінток був відкритий у 1874 році в рамках австро-угорської експедиції на Північний полюс під керівництвом Карла Вейпрехта та Юліуса Пайєра. Названий на честь ірландського дослідника Арктики Френсіса Леопольда Мак-Клінтока (англ. Francis Leopold McClintock)[3] .

Примітки

  1. Umweltprogramm der Vereinten Nationen [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.], abgerufen am 8. Februar 2016.
  2. Arthur Montefiore: A Note on the Geography of Franz Josef Land. In: The Geographical Journal. 3, Nr. 6, 1894, S. 492—497.
  3. Informationen zur McClintock-Insel [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] auf www.franz-josef-land.info, abgerufen am 8. Februar 2016.