Організація оборони чотирьох свобід України
Організація оборони чотирьох свобід України (ООЧСУ, англ. ODFFU) — громадська організація, створена 27 жовтня 1946 р. на конференції представників різних українсько-американських організацій у Нью-Йорку. Член-засновник і перший президент Євген Ляхович, інженер за освітою та прихильник права української нації на самовизначення та незалежність від Радянського Союзу, створив ООЧСУ для підтримки боротьби за вільну та незалежну Україну. З 1947 року ООЧСУ видавав у Нью-Йорку суспільно-політичний місячник «Вісник», при діяльній співпраці д-ра Дмитра Донцова[4]. ІдеологіяЧотири свободи — цілі, визначені президентом Сполучних Штатів Америки Франкліном Делано Рузвельтом у понеділок 6 січня 1941 року перед конгресом. У звернені, відомому під назвою «Промова про чотири свободи», він визначив чотири засадничі свободи, що їх повинні мати люди «усюди у світі»:
Ці чотири вепикі принципи дають можливість кожні нації вести боротьбу за своє визволення, як в політичному, так і в культурному та соціальному відношенні. ООЧСУ (Організація Оборони Чотирьох Свобід України) ставить перед собою мету максимально об’єднати українську діаспору на теренах Америки, та діяти в інтересах України та українства по цілому світі загалом. Наша діяльність не обмежує себе виключно політичною, а й включає в себе культурну, просвітницьку, спортивну та багато інших. Типи діяльності
Історія організаціїОрганізація Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ) Інк., розпочала своє існування 27 жовтня 1946 року. Тоді то на нараді представників різних українських установ у Нью-Йорку, гурт ідейних американських українців, під проводом інж. Євгена Ляховича, дав почин для активізації організованої дії американських українців в аспекті наближення засад визвольного руху в Україні, пропаґування правд визвольної боротьби українського народу та несення їй усесторонньої допомоги. ООЧСУ повстала в час, коли український народ відгукнувся на боєвий заклик революційної ОУН і під прапорами УПА та політичним керівництвом Української Головної Визвольної Ради став до безкомпромісної боротьби з ворогом за існування Нації. ООЧСУ від перших днів свого існування чітко визначила ідейні та політичні позиції і напрямні своєї діальності орієнтуючись на воюючу Україну, розвинула політичні акції у користь визвольної боротьби українського народу серед американсько-українського суспільства в ЗСА й серед чужинців. Впродовж років існування ООЧСУ зросла від малого гурту людей – в одному Відділі ООЧСУ в місті Ньюарку 1946 року, до великої краєвої організації з більше 57-ох Відділів у всіх більших скупченнях українців на території ЗСА. Розвивання українських ідей і постулятів з плятформи Чотирьох Свобід, є дальше актуальною, і не лише тут на терені ЗСА, а й в Україні, і вони в цьому наміренні зобов’язують нас до дальшої праці. Голова Управи ООЧСУ має свій постійний осідок у метрополії Нью-Йорку. З'їзди ООЧСУПерший З'їзд ООЧСУ відбувся у Нью-Йорку 31 серпня 1947 року. У жовтні 2011 року відбувся XXIX Крайовий з’їзд ООЧСУ[5]. 8 і 9 листопада 2014 року, в Українському Домі “СУМА” у Йонкерсі, відбулись ХХХ-ий З'їзд Головної Управи ООЧСУ та XVIІ-ий З'їзд Об'єднання Жінок ОЧСУ.[6] На сайті ООЧСУ є інформація, що 17-го травня 2020 року, в умовах світової пандемії КОВІД-19, відбувся ХХХІ-й З'їзд Організації Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ) в мережі Zoom[3][7] З іншого боку, за повідомленнями ЗМІ, 28-го вересня 2019 року відбувся Надзвичайний З'їзд ООЧСУ[8], а 1 жовтня 2022 року в Українському культурному центрі „Дніпро” у Баффало відбувся XХХI Крайовий з'їзд ООЧСУ[9][10]. Головою Управи ООЧСУ обраний Микола Грицковян, Український Конгресовий Комітет Америки[11], директор Вашингтонського офісу Центру американсько-українських відносин (CUSUR)[12][13][14]. Свято Героїв 20205 липня 2020, наступного дня після Дня незалежності США, Фундація Оборони Чотирьох Свобід України відзначила Свято Героїв 2020, із трансляцією по радіо (від 11am до 1pm EST) та у фейсбуці.[15] Свято урочисто розпочалося біля Національного Пам'ятника Українським Американським Ветеранам (UAV National Monument) у Саут-Баунд-Брук, «Dedicated to all Ukrainian American Men and Women Who Have Served in the United States Armed Forces».[16] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia