Організація моджахедів іранського народу

Організація моджахедів іранського народу перс. سازمان مجاهدين خلق ايران
Країна	Іран
Голова партії	Масуд Раджаві, Мір'ям Раджаві
Ген. секретар	Zahra Merrikhi^d
Дата заснування	5.09.1965
Штаб-квартира	Париж,  Франція
Ідеологія	ісламський соціалізм
Кількість членів	13,5 тис. (2011)
Девіз	араб. فَضَّلَ اللَّهُ الْمُجَاهِدِينَ عَلَى الْقَاعِدِينَ أَجْرًا عَظِيمًا «Бог віддав перевагу муджахедам над тими, хто залишається за великою нагородою.»
Офіційний сайт	Official site of PMOI

Організація моджахедів іранського народу, ОМІН (перс. سازمان مجاهدين خلق ايران; трансліт. Sāzmān-e mojāhedin-e khalq-e irān) — іранська ліворадикальна організація, яка бореться проти Ісламської Республіки Іран. Визнана терористичною організацією в Ірані.[1][2].

Історія

ОМІН була організована у 1965 році студентами Тегеранського університету, незадоволеними шахським режимом. Метою організації було створення в Ірані соціалістичної республіки, що мала бути побудована на основі безкласового суспільства, позбавленого будь-яких форм диктатури і експлуатації.

У 1970-х роках активісти ОМІН організували ряд терористичних акцій. У цей час від Моджахедін-е Халк відколюється марксистсько-ленінське крило — Пейкар (перс. پيکار — боротьба), яке поставило собі за мету створення в країні Народно-демократичної республіки. До 1978 року ОМІН налічувала 100 тис. членів. Спочатку організація вітала ісламську революцію 1979 року і захоплення американського посольства в Тегерані, однак, зазнавши терору з боку режиму аятолли, перейшла в опозицію до нового уряду і відновила збройну боротьбу.

28 червня 1981 року був організований вибух в штаб-квартирі Ісламської республіканської партії, який забрав життя 72 вищих чинів уряду, включаючи лідера ІРП і голови Верховного суду аятолу Мохамада Бехешті, 2-ї особи в країні. 30 серпня в результаті організованого ОМІН вибуху в канцелярії прем'єр-міністра загинули президент Ірану Мохаммад Алі Раджаї, прем'єр-міністр Мохаммед Бахонар і міністр внутрішніх справ Х. Вахід-Достгерді, важко поранений міністр оборони С. М. Намджу. Весь цей час члени організації піддаються терору з боку іранських сил безпеки і зазнають значних втрат, заарештованих моджахедів жорстоко катують. Втрати організації з літа 1981 року по літо 1984 склали понад 20 тис осіб.

У липні-серпні 1981 року по ісламському режиму в Ірані була нанесена ціла серія ударів: напад на резиденцію генерального прокурора, вибух в канцелярії прем'єр-міністра, атаки на казарми «вартових ісламської революції» і поліцейські дільниці. Пік припав на 8-10 серпня, коли в різних містах прогриміло близько 60 вибухів.

Вересень 1981 року — вуличні бої у місті Мехабад, напад на будівлю Меджлісу, 5 вересня — вибух канцелярії Генерального прокурора ісламської революції А. Коддусі (останній загинув), 12 вересня — вбивство в Тебрізі колишнього кандидата у президенти, лідера ісламістів аятоли А. Мадані.

З 1982 року організація перебазувалася у Францію, а у 1986 році — в Ірак, з території якого здійснювала збройні вилазки на територію Ірану в ході ірано-іракської війни. Розраховуючи скористатися Моджахедін-е Халк як тараном проти іранських військ, уряд Іраку розквартирував її членів на ірано-іракському кордоні в добре укріплених військових базах з важкою бронетехнікою, артилерією, танками і вертольотами. У липні 1988 році великі сили ОМІН за підтримки іракської армії проводять наступальну операцію «Вічне світло», дійшовши до міста Ісламабаді-Гарб. В ході відповідної (і останньої в цій війні) операції іранських військ (операція «Мерсаді») сили Мохаммад Алі Раджаї були розгромлені, а в ході подальших екзекуцій в тюрмах Ірану були страчені десятки тисяч ув'язнених — членів організації. У 1992 році бійці Моджахедін-е Халк атакували іранські посольства в 13 країнах світу.

У квітні 2003 року в ході вторгнення американо-британських військ в Ірак загони ОМІН були роззброєні силами коаліції, а члени організації поміщені під варту. 26 січня 2009 року Європейський союз видалив організацію зі списку терористичних.[3][4][5][6]. У 2012 році це саме зробили США.[7].

Примітки

1. Council Common Position 2005/847/Cfsp (PDF). Official Journal of the European Union. L 314: 44. 2005.
2. Chapter 6 -- Terrorist Organizations. US Department of State. 2007. Архів оригіналу за 9 травня 2007. Процитовано 15 липня 2007.
3. Search — Global Edition — The New York Times. Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 3 лютого 2009. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 7 (довідка)
4. EUobserver / EU ministers drop Iran group from terror list
5. EU removes PMOI from terrorist list — UPI.com
6. EU takes Iran opposition group off terror list | Reuters. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 6 червня 2017.
7. S. Shane Iranian Dissidents Convince U.S. to Drop Terror Label New York Times 21.09.12(англ.)