|
Оленівка (Кальміуський район)
Оле́нівка — селище, входить до складу Докучаєвської міської громади Кальміуського району Донецької області України[2][3]. Відстань до райцентру становить близько 54 км і проходить автошляхами С050543, С050514, С051225, Т 0508, С051504, С051536. З 4 вересня 2014 року знаходиться під постійним контролем незаконних збройних формувань так званої ДНР[4]. 30 жовтня 2014 розпорядженням Кабінету Міністрів України Оленівку було внесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція[5], однак, вже 5 листопада, без пояснення причин, Кабмін зупинив дію розпорядження і новий перелік був затверджений лише 2 грудня 2015 року[6]. 7 листопада 2014 року розпорядженням Кабінету міністрів України Оленівку було внесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження[7]. 17 березня 2015 року постановою Верховної Ради Оленівку було додано до переліку окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, де може бути запроваджений особливий статус[8]. У тому ж 2015 році російсько-окупаційною адміністрацією була тимчасово приєднана до Ленінського району м. Донецька[9]. 7 лютого 2019 року указом Президента України Оленівку було додано до переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях[10]. ГеографіяУ селищі розташована залізнична станція Оленівка на лінії Волноваха — Рутченкове. Через Оленівку проходить автошлях національного значення Н20 (Маріуполь — Слов'янськ) і районні (сільські) автомобільні шляхи місцевого значення С050543 і С051131. Відстань до міста Волноваха становить близько 33 км.  ІсторіяСелище Оленівка засноване у 1840 році переселенцями з Полтавської і Харківської губерній. У січні 1918 року тут обрано раду селянських депутатів. 30 липня 1920 року створено КНС (голова — Д. І. Гайдук). З наближенням врангелівців у жовтні 1920 року організовано ревком, який очолив І. І. Ручка (з 21 листопада 1920 року — голова виконкому ради). Російсько-українська війнаЗ початку російсько-української війни на території Оленівки та в безпосередній близькості від неї загинуло щонайменше тринадцять цивільних та близько сорока п'яти військових з обох сторон (або 15 і 49 відповідно з урахуванням загиблих біля селища Сигнальне)[11]. За даними OSINT-дослідника Necro Mancer кількість загиблих членів незаконних збройних формувань склала 37-38 чоловік (або 43-44 з урахуванням загиблих біля селища Сигнальне)[12]. За даними голови окупаційної адміністрації Оленівки з початку бойових дій і до кінця березня 2019 року в селищі було пошкоджено 398 будинків (4 з них зруйновано повністю), загинуло шестеро і поранено шістнадцять мешканців[13]. 24 серпня 2014 року, о 4 годині ранку, після артилерійської підготовки із застосуванням систем залпового вогню, танковий підрозділ батальйону «Оплот» у складі 5 танків і піхота батальйону «Кальміус» почали наступ з Донецька на позиції 51 ОМБр. Наступ був невдалий, бойовики втратили 3 танки, 1 з яких українські війська взяли як трофей[14]. Також, за повідомленням прес-служби батальйону «Шахтарськ», сили підрозділу за підтримки 20 чоловік з батальону «Дніпро-1» в результаті контрнаступальної операції запобігли прориву бойовиків через блок-пост. Внаслідок бойових дій були виведені з ладу броньовані вантажні автомобілі супротивника (КРАЗ і КАМАЗ), а також взяті трофеї у вигляді протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра»[15] і великокаліберного кулемета «Утьос»[16]. Також, за повідомленням заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, у тому бою було знищено вантажний автомобіль УРАЛ і захоплено велику кількість стрілецької зброї[17]. Точна кількість знищених представників незаконних збройних формувань невідома, але OSINT-дослідник Necro Mancer повідомляє щонайменше про двадцять загиблих та зниклих безвісті[18]. В ніч з 2 на 3 вересня, було здійснено марш 79-ї та 95-ї аеромобільних бригад (з районів Краматорська та Слов'янська відповідно) у вихідні райони для проведення ударно-пошукових дій: 79-ї аеромобільної бригади — в район Добропілля; 95 бригади — в район Березового. Протягом 3 вересня штурмовими загонами цих бригад були проведені ударно-пошукові дії у визначених районах та звільнені від бойовиків Вугледар, Володимирівка, Благодатне, Оленівка, Миколаївка, Докучаєвськ та Новотроїцьке[19]. 25 січня 2015 року 2-а танкова рота 2-го окремого танкового батальйону, укомплектована шістьма танками Т-72, а також розвідвзвод цього ж батальйону і піхотний взвод мехбатальйону 1 ОТБр, укомплектовані шістьома (за іншими даними — трьома[20]) БМП-1, провели бойову операцію, спрямовану на знищення артилерійських розрахунків супротивника, що були розташовані у східній частині селища (за іншими даними метою операцію було змусити ворога перекинути частину сил від Дебальцевого). Атака відбулася одразу з двох сторін: частина 2 ОТБ і розвідвзвод атакували позиції супротивника з півдня, рухаючись автошляхом Н20, інша частина 2 ОТБ і піхотний взвод 1 ОТБр атакували з заходу, з боку села Славне. Скориставшись фактором несподіванки, українські військові нанесли нищівного удару, знищивши велику кількість живої сили супротивника, до шести батарей 120-мм мінометів та кілька вантажівок «Урал»[21]. Офіційних даних щодо загиблих бойовиків керівництво незаконних збройних формувань не надавало, але зі слів учасників бою їх кількість складає 9-12 чоловік[22][23][24]. Українською стороною втрати супротивника оцінюються в 70-100 чоловік[20][21]. OSINT-дослідник Necro Mancer повідомляє про п'ятьох загиблих[25]. Втрати українських військових склали: один БМП-1, який було підбито під час бою, та один танк Т-72, двигун якого вийшов з ладу, через що екіпаж машини був змушений її покинути. Під час евакуації екіпажу загинув командир танку Шульц Михайло Сергійович[21]. 27 квітня 2016 року, вночі о 02:45, селище піддалося артилерійському обстрілу. Представники СММ ОБСЄ, що прибули на місце події, зафіксували дві воронки на вулиці Леніна, що на південній околиці селища, за 650 м на північ від КПВВ бойовиків, та ще п'ять у житлових кварталах поблизу, які утворилися від зброї калібром щонайменше 120 мм. Жертвами обстрілу стало четверо людей (три чоловіка та одна жінка), що стояли в черзі на КПВВ. Поранення різних ступенів тяжкості дістали щонайменше десять чоловік. Також обстрілом було знищено три автомобілі та пошкоджено будинки у прилеглих житлових кварталах. Аналіз трьох воронок показав, що вогонь вівся, ймовірно, із західно-південно-західного напрямку[26]. У своїй заяві від 29.04.2016 секретар РНБО Олександр Турчинов відкинув звинувачення бойовиків у обстрілі селища підрозділами ЗСУ, та навів численні аргументи, які спростовують закиди керівництва так званої ДНР. Зокрема ним було вказано точне місце, звідки вівся обстріл — район фільтрувальної станції поблизу населеного пункту Ясне, що розташований на північно-західній околиці Докучаєвська (47°47′29″ пн. ш. 37°37′59″ сх. д. / 47.791306° пн. ш. 37.633167° сх. д.)[27], що не збігається з напрямком обстрілу, раніше вказаному СММ ОБСЄ. При подальшому аналізу ситуації Місією було виявлено ще п'ять воронок у районі лікарні, чотири з яких були залишені зброєю 122 мм, а одна — 152 мм. Напрямок обстрілу був вказаний той самий — південно-захід і захід-південно-захід. Жертв і постраждалих у цьому районі виявлено не було, лише були зафіксовані незначні пошкодження будівлі лікарні та зруйноване складське приміщення у 100 м на південь від неї[28]. Масове вбивство полонених у ОленівціПід час повномасштабного російського вторгнення в Україну неподалік Оленівки у селищі Молодіжному на базі колишньої Волноваської виправної колонії № 120 Збройними силами РФ відкрили фільтраційну тюрму. У травні 2022 року, після захоплення «Азовсталі» російськими окупантами 211 полонених українських військовослужбовців було відправлені до колонії в Оленівці. Генеральний штаб МО України тоді заявив, що звідти українських військових повернуть додому через «процедуру обміну», але російські окупанти оголосили про підготовку трибуналу над полоненими. В колонії утримували правоохоронців, проукраїнських активістів, «неблагонадійних» до винесення вироку або проходження фільтрації, волонтерів, які евакуювали маріупольців. Також сюди звозили з Маріуполя полонених українських військовослужбовців[29]. У ніч на 29 липня 2022 року, близько 02:00, російські окупанти здійснили терористичний акт на території виправної колонії № 120 у тимчасово захопленому селищі Оленівка. Унаслідок вибуху зруйновано приміщення, де знаходились полонені українці, яких загинуло 53 особи та понад 130 отримали поранення. Вибухи відбулись на території промзони в новозбудованому приміщенні, яке мало бути спеціально обладнано для утримання полонених, виведених з «Азовсталі». Напередодні, за два дні до того, як до неї перевели частину утримуваних українських захисників, було завершено обладнання будівлі для полонених. У цій колонії загарбники організували катівню, де протиправно утримували цивільних осіб та військовополонених Збройних сил України[29][30]. Прокурорами Офісу Генерального прокурора розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України)[29]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[31]:
За даними перепису 2001 року населення селища становило 4801 особа, з них 81,48 % зазначили рідною мову українську, 17,79 % — російську, 0,06 % — білоруську та 0,02 % — грецьку мову[32]. Об'єкти інфраструктури В Оленівці працюють дві середні школи, школа робітничої молоді, училище механізації сільського господарства. Є палац культури, кінотеатр, бібліотека. Функціонує лікарня, де працюють 30 лікарів та 95 осіб середнього медичного персоналу. Працюють 6 магазинів, будинок побуту. ПерсоналіїУ селищі народилися:
Коментарі
Примітки
Посилання
Галерея |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
