|
Олексіївське військове училище
Олексіївське військове училище — російське піхотне училище, в різні роки носило назву Московське піхотне юнкерське училище і Московське військове училище. У Російській імперії вважалося третім за престижністю після Павловського та Олександрівського[1]. В даний час в ньому розташовується гуртожиток Загальновійськової академії ЗС РФ. Історія
XIX століттяУ 1864 році за наказом міністра Дмитра Мілютіна було засновано Московське піхотне юнкерське училище, яке стало першим юнкерським училищем, що дозволяло отримати вищу офіцерську освіту військовослужбовцям, які не закінчили середню школу. Начальником училища був призначений Олексій Кронман[2]. Училищу були віддані два службові приміщення Катерининського палацу, званих Червоні казарми, які ще наприкінці XVIII століття Павло I віддав військовим. Також в червоних казармах розміщувався Московський 3-й кадетський корпус[3]. У той час вступити на навчання могли тільки охочі, що перебували на дійсній військовій службі. По закінченні навчання випускники поверталися в свої полки у званні підпрапорщиків[4]. В 1886 році в училищі було відкрито однорічні й дворічні курси. На однорічні набирали тільки юнкерів з вищою освітою. На дворічні курси приймалися люди з середньою освітою, для вступу потрібна була наявність атестата зрілості або свідоцтва про закінчення семи класів реального училища, це давало можливість отримати військове звання, спільно з виконанням військового обов'язку. Однак, у зв'язку з надмірно великим потоком людей з вищою освітою, в 1897 році однорічний курс був скасований, а училище було перейменовано в Московське військове училище. З цього часу для вступу більше не вимагалося попереднього запису в охочі, а по закінченні навчання юнкера отримували офіцерське звання. XX століття
У 1906 році шефом училища був призначений син Миколи II — цесаревич Олексій Миколайович (якому в той час було всього два роки), у зв'язку з чим училище знову змінило свою назву і стало Олексіївським військовим училищем. Під час жовтневих збройних зіткнень 1917 року вихованці та викладачі училища билися проти більшовиків, і вже в листопаді того ж року, після поразки прихильників Тимчасового уряду, училище було розформоване, а будівлі віддані під 1-ші московські Радянські піхотні командні курси. Згодом деякі випускники та вихованці, які не встигли закінчити курси, брали участь у військових діях проти більшовиків у складі білої армії[2]. У 1920-х роках в будівлі Олексіївського військового училища була розміщена піхотна школа імені Михайла Ашенбреннера, на базі якої пізніше було створено Тамбовське піхотне училище. У 1945 році Тамбовському піхотному училищу було присвоєно ім'я Маршала Радянського Союзу Бориса Шапошнікова. СучасністьВ даний час будівля колишнього Олексіївського військового училища належить військовим, зараз в ньому розміщуєтья гуртожиток Загальновійськової академії та Військового університету Зброєних Сил Російської Федерації. Структура училищаВ училищі було п'ять рот, кожна з яких включала в себе дві півроти — старших і молодших юнкерів. Роти і півроти комплектувалися строго по ранжиру, п'ята рота була змішаною. Роти були зведені в батальйон під командуванням помічника командира училища по стройовій частині. У дисциплінарному відношенні начальник училища мав права командира полку. У кожної роти було своє прізвисько:
Після початку Першої світової війни штат училища був збільшений до двох батальйонів[5]. Розпорядок дня6:30 - 7:30 Підйом, заправка ліжок
7:30 - 8:00 Ранковий огляд, сніданок Навчальна програмаДисципліни молодших класів:
Додаткові дисципліни старших класів:
Дисципліни для юнкерів та охотників:
Для учнів регулярно проводилися пішохідні або виїзні екскурсії по місцях бойової слави та історичним пам'ятникам. Відзнаки учнів
Прапор училищаУ 1897 році училищу було присвоєно прапор. Це було полотно із зображенням у центрі Казанської ікони Божої Матері, яке кріпилося до жовтого древка[2]. ПогониПогони училища були червоні без випушки з жовтим вензелем у вигляді літери «А» цесаревича Олексія Миколайовича і з золотим накладними вензелем роти Його Високості. Нагрудний знакНагрудний знак училищу було присвоєно в 1913 році. У його центрі розміщувався червоний хрест із золотим і чорним обідком по краях, увінчаний золотою Імператорською короною. Під хрестом розташовувалися схрещені тесаки. Посередині знака був накладний двоголовий орел, на якому був зображений золотий вензель цесаревича Олексія Миколайовича у вигляді літери «А», як і на погонах. На нижньому кінці хреста був напис «1864» — рік заснування училища. Ювілейний знакЮвілейний знак був затверджений в 1908 році і виглядав як срібний вінок, перев'язаний стрічкою, на якій був вигравіруваний напис: «19 лютого 1906 р.» — дата призначення цесаревича Олексія шефом училища. Всередині вінка на червоному емалевому опуклому щиті був зображений срібний вензель спадкоємця «А» під Імператорською короною. Випуск офіцерівЗ 1864 до початку Першої світової війни училище випустило близько 8 150 офіцерів. У 1914 році було вироблено три випуски по 200 чоловік у кожному. На наступний рік за прискореною програмою в армію були відправлені 1 500 офіцерів. У 1916 році був встановлений рекорд: шість випусків загальною кількістю 3 600 осіб. Таким чином за всі роки існування з 1864 по 1917 Олексіївське училище випустило близько 13 850 офіцерів[2]. Начальники училища
Відомі випускники
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
