Олександр Тансман

Олександр Тансман
фр. Alexandre Tansman
Основна інформація
Дата народження12 червня 1897(1897-06-12)[1][2][…]
Місце народженняЛодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія[1][4]
Дата смерті15 листопада 1986(1986-11-15)[1][2][…] (89 років)
Місце смертіXVI округ Парижа, Париж[1][5][…]
ПохованняCimetière Sud de Saint-Mandéd
Громадянство Республіка Польща
 Франція
Віросповіданняюдаїзм
Професіїдиригент, композитор, піаніст, кінокомпозитор
ОсвітаВаршавський університет і Музичний університет Фридерика Шопена
Інструментифортепіано
Жанриопера і симфонія
ЧленствоКоролівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії і Спілка польських композиторів
ЛейблиNaxosd і Chandos Recordsd
Нагороди
Командор ордена Мистецтв і літератури
tansman.lodz.pl
CMNS: Файли у Вікісховищі

Олександр Тансман (пол. Aleksander Tansman; спочатку Танцман; 30 травня (12 червня) 1897, Лодзь — 15 листопада 1986, Париж) — польський і французький композитор, піаніст і педагог.

Біографія

З заможної єврейській сім'ї з Пінська. Його батько Мойше Танцман (1868—1908) помер коли Олександру було 10 років і він зі старшою сестрою Терезою (1895) виховувався матір'ю — Ханою Львівною Танцман (уродженою Гурвич, 1872—1935)[6][7].

Навчався в Лодзінській консерваторії, грав в міському симфонічному оркестрі. Потім навчався у Варшаві, паралельно із заняттями музикою (педагог по композиції — Генрик Мельцер) вивчав право у Варшавському університеті. З 1920 року жив у Парижі, за винятком військових років (1941—1946), які він провів у США.

Після окупації Парижа в 1940 році втік з сім'єю в Ніццу, де жив в укритті до отримання американської візи в наступному році. Дружив з Равелем, Прокоф'євим, Андресом Сеговія, пізніше — зі Стравінським (написав змістовну монографію про нього, 1949). Виступав як піаніст-віртуоз і диригент, широко і з успіхом концертував у багатьох країнах світу.

Перша дружина (з 1924 року) — танцівниця з Румунії Анна Елеонора Брочінер (1904—1986). Друга дружина (з 1937 року) — французька піаністка Колетт Крас.

Творчість

Для пізнього періоду творчості Тансмана характерне об'єднання особливостей музики різних французьких композиторів, що не потрапили під вплив А. Шенберга і його послідовників, яскраве інструментування, барвиста гармонія, а також використання елементів джазу. У деяких роботах Тансман поєднує прийоми політональної музики і атональної музики з мелодикою польського фольклору, використовує традиційні польські танцювальні форми[8]. Порвав з традиціями неоромантизму, прийшовши до неокласицизму, який є близький до пошуків Стравінського, Гіндеміта, Пуленка, Казелли. У післявоєнні роки все більше використовував єврейські елементи як в інструментальних, так і особливо вокальних творах[9]. Працював в кіно, співпрацюючи з Ж. Епштейном, Ж. Дювів'є та ін. Писав джазову музику.

Твори

Твори для оркестру

  • I Symfonia (1917)
  • II Symfonia (1926)
  • III Symfonia Symfonie concertante (1931)
  • IV Symfonia (1939)
  • V Symfonia (1942)
  • VI Symfonia In memoriam (1943)
  • VII Symfonia Liryczna (1944)
  • VIII Symfonia Muzyka na orkiestrę (1948)
  • IX Symfonia (1957)
  • Rapsodie polonaise (1941)
  • Muzyka na smyczki (1947)
  • Capriccio (1953)
  • Koncert na orkiestrę (1955)
  • Symfonia kameralna (1960)
  • Six movements для струнного оркестру (1961)
  • Diptyque для камерного оркестру (1969)
  • Quatre mouvements (1969)
  • Hommage à Erasme de Rotterdam (1969)
  • Stèle. In memoriam I. Stravinsky (1972)

Концерти

  • I Концерт для фортеп'яно (1925)
  • II Концерт для фортеп'яно (1926)
  • Концерт для альта (1936)
  • Концерт для скрипки (1937)
  • Концерт для гітари (1946)
  • Концерт для кларнета (1955)
  • Концерт для віолончелі (1962)
  • Концерт для флейти (1968)

Опери

Балети

  • Sextuor (1922)
  • Lumières (1926)
  • La grande ville (1932)
  • Bric-à-Brac (1933)
  • Mexico Américain (1945)
  • Le roi qui jouait le fou (1947)
  • Trois de Nuit (1949)

Педагогічна діяльність

Серед учнів Тансмана — Крістобаль Альфтер, Кармело Бернаола, Леонардо Балада.

Визнання

Золотий знак Ордена Заслуг перед республікою Польща, Нагрудний знак «За заслуги перед польською культурою» (обидва — 1983).

Музичні присвяти Тансману

  • Генртк Гурецький — Симфонія № 4 «Епізоди Тансмана» для фортеп'яно, органу та симфонічного оркестру (2006)

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119466945 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ http://www.classicalarchives.com/composer/3441.html
  6. ↑ Jewish Records Indexing
  7. ↑ Chana Tancman (регистрационная карточка). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  8. ↑ Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1981. — 1056 с.
  9. ↑ Anna Granat-Janki. Tradition and Modernity in the Music of Aleksander Tansman. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.

Література

  • Schwerke I. Alexandre Tansman, compositeur polonais. Paris, 1931 (на англ. яз — New York, 1931)
  • Alexandre Tansman (1897—1986). Catalogue de l'oeuvre / G. Hugon, ed. Paris, 1995
  • Granat-Janki A. Forma w twórczości instrumentalnej Aleksandra Tansmana. Wrocław, 1995
  • Wendland A. Gitara w twórczości Aleksandra Tansmana. Łódź, 1996.
  • Cegiełła J. Dziecko szczęścia. Aleksander Tansman i jego czasy. T. 1-2. Łódź, 1996.
  • Aleksander Tansman 1897—1986. Materiały z ogólnopolskiej sesji naukowej. Łódź, 1997.
  • Otero C. Alexandre Tansman: su vida y obra para la guitarra. Lomas de Bezares, 1997.
  • Hommage au compositeur Alexandre Tansman: (1897—1986) / Pierre Guillot, ed. Paris, 2000.
  • Pons L., Joubert JA, Bril F.-Y. Alexandre Tansman ou l'expression et l'équilibre. Montrem, 2005
  • Une voie lyrique dans un siècle bouleversé / Mireille Tansman-Zanuttini, Gérald Hugon, eds. Paris, 2006
  • Wendland W., W 89 lat dookoła świata. Aleksander Tansman u źródeł kultury i tożsamości. Łódź, 2013.

Посилання