Олександр Іашвілі
Олександр Іашвілі (груз. ალექსანდრე მამულის ძე იაშვილი; нар. 23 жовтня 1977, Тбілісі, Грузинська РСР) — грузинський футболіст, нападник та півзахисник. Клубна кар'єраРанні рокиНародився в Тбілісі. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1993 року в одному з грандів грузинського футболу, «Динамо» (Тбілісі)[1], де проявив себе як бомбардир. У сезоні 1994/95 років відзначився 24-ма голами в 24-ох зіграних матчах, а в наступному сезоні відзначився 26-ма голами в 25-ти матчах, завдяки чому грузинський нападник привернув до себе увагу європейських клубів. У січні 1997 року 19-річний Олександр перейшов в оренду до клубу другого дивізіону чемпіонату Німеччини, «Любека»[2]. Влітку того ж року, по завершення терміну оренди, повернувся в «Динамо». «Фрайбург»У жовтні 1997 року переїхав до Німеччини на постійній основі, де підписав контракт з «Фрайбургом». У футболці клубу з однойменного міста дебютував 19 жовтня 1997 року в програному (0:1) домашньому поєдинку Другої Бундесліги проти «Гройтер Фюрт», в якому на 46-ій хвилині замінив Уве Вассмера. У складі команди наступного сезону під керівництвом Фолькера Фінке вийшов до Бундесліги. Нападник швидко став основним гравцем команди з Південного Бадену, за шість років у Бундеслізі відзначився 29-ма голами в 147-ох матчах. Тривалий період часу залишався найкращим бомбардиром Фрайбурга у вищому дивізіоні німецького футболу, перш ніж у 2011 році його обігнав Папісс Сіссе. У сезоні 2005/06 року Іашвілі обрали капітаном команди[3], а вже в наступному сезоні виконував обов'язки заступника капітана Сумайли Кулібалі. У квітні 2007 року висловив намір не продовжувати свій контракт з «Фрайбургом», а натомість піти в інший, бажано німецький, клуб[4]. Загалом за 10 років у складі «Фрайбурга» відзначився 51-им голом у 255-ти матчах чемпіонатів Німеччини[5]. «Карлсруе»Влітку 2007 року перейшов до колишнього представника першого дивізіону Німеччини «Карлсруе»[5], з яким підписав контракт до 2010 року. 1 березня 2008 року відзначився своїм першим голом за «Карлсруе» у переможному (3:1) домашньому поєдинку Бундесліги проти «Вольфсбурга»[6]. Наступного сезону відзначився ще трьма голами в чемпіонаті; незважаючи на це за підсумками сезону «Фрайбург» понизився в класі. У 2009 році продовжив контракт з клубом, до 2013 року[7]. На початку сезону 2009/10 років обраний новим капітаном команди. Залишався безперечним гравцем основного складу й регулярно забивав м'ячі, навіть якщо не відзначався забитими м'ячами, характеризувався своїм дриблінгом і контролем м’яча. Влітку 2012 року Олександр разом з «Карлсруе» програв «Яну» (Регенсбург) боротьбу за збереження місця в Доугій Бундеслізі і вилетів у Третю лігу. Після цього залишив команду. Останні роки футбольної кар'єриУ 2012 році підсилив іншого представника Другої Бундесліги, «Бохум»[8]. Сезон 2013/14 років провів в клубі «Інтер» (Баку), який виступав в Прем'єр-лізі (Азербайджану). У другій половині сезону 2014/15 років виступав на батьківщині за «Самтредію». У липні 2015 року повернувся до клубу в якому розпочинав кар'єру, «Динамо» (Тбілісі)[1]. Влітку 2016 року Іашвілі завершив кар'єру гравця у віці 38 років. Кар'єра в збірнійВиступав за юнацькі та молодіжну збірну Грузії. У футболці національної збірної Грузії дебютував 5 грудня 1996 року в програному (2:4) товариському матчі проти Лівану. З моменту дебюту в національній команді був її основним гравцем. Загалом зіграв 67 матчів (15 голів) у національній команді, завдяки чому посідає 5-те місце у списку футболістів, які заграли за збірну Грузію найбільшу кількість матчів[9]. У складі національної команди 1998 року став переможцем Міжнародного футбольного турніру на Мальті[10]. Кар'єра функціонераЗ червня 2016 року Іашвілі обіймає посаду віце-президента Грузинської футбольної федерації і, таким чином, очолює національну збірну[11]. Особисте життяВиріс у спортивній родині. Батько — Мамулі Іашвілі — грав у «Динамо» (Тбілісі) у 60-их роках[12]. Статистика виступівКлубна
У збірній
ДосягненняКлубна
Індивідуальні
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia