Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 4 сільських громад. Населення — 6624 особи (5013 чоловічої статі та 1611 — жіночої), 389 дворових господарств[1].
Щегловка (Олександрівка) — колишнє власницьке село при річці Кальміус за 63 верст від повітового міста, 941 особа, 152 дворових господарства, православна церква, школа, 3 лавки, 4 ярмарки на рік. За 3 версти — постоялий будинок. За 4 версти — лавка, постоялий будинок. За 7½ верст — 26 лавок, готель, заводська лікарня, рейковий, цегельний, поташний, 2 чавуноплавильних заводи, 3 кам'яновугільні копальні. За 9 верст — кам'яновугільна копальна. За 12 верст — цегельний завод. За 15 верст — лікарня, лавка. За 6 верст — залізнична станція. За 13 верст — залізнична станція Руднична.
Олексіївка (Семенівка) — колишнє власницьке село при річці Кальміус, 394 особи, 76 дворових господарства, лавка.
Катеринівка (Масляннікова) — колишнє власницьке село при річці Кальміус, 48 осіб, 9 дворових господарства, шинок, готель.
Григорівка (Рутченкова) — колишнє власницьке село при річці Кальміус, 226 осіб, 42 дворових господарства, православна церква.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 4-5 (рос. дореф.)