Ця стаття про сполуку B2O3. Про інші оксиди див. Оксиди бору.
Окси́д бо́ру, бо́рний ангідри́д — неорганічна бінарна сполука бору та кисню складу B2O3. Являє собою білу кристалічну або аморфну речовину. Стійкий до розкладання.
Окрім сполуки B2O3 відомі також інші оксиди: монооксид B2O, субоксид B6O.
Поширення у природі
Оксид бору широко розповсюджений у природі у складі інших сполук. Він входить до складу борної кислоти H3BO3, яка міститься у водах термальних джерел у вулканічних місцевостях (мінерал сасолін, що містить борну кислоту, отримав назву від італійського курортного містечка Сасо Пізано, яке славиться своїми лікувальними джерелами).
Оксид бору може перебувати у кристалічному та аморфному станах. Кристалічний B2O3 є хімічно неактивним, на відміну від аморфного. Сполука є стійкою до нагрівання, не відновлюється навіть при дії на неї коксу. Забарвлює полум'я пальника у зелений колір.
Отримання
Синтезувати оксид бору можна, наприклад, спалюючи на повітрі чистий бор або бороводні:
Оксид також утворюється в результаті розкладання деяких сполук бору:
Хімічні властивості
Кристалічний оксид бору є хімічно неактивним. Аморфний оксид бору реагує з водою з виділенням великої кількості тепла (тепла, що виділяється від додавання 100 г оксиду до 125 г води, достатньо, аби довести воду до кипіння).
CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5.(англ.)
Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с.(рос.)
Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0.(рос.)
Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.