Озеро Благоговіння

Озеро Благоговіння
лат. Lacus Timoris
Озеро Благоговіння. Мозаїка знімків зонда LRO; ширина — 250 км.
Координати центра
39°24′ пд. ш. 28°00′ зх. д. / 39.4° пд. ш. 28.0° зх. д. / -39.4; -28.0
Розмір
150×45 км
Епонім
благоговіння
Назву затверджено1976
Озеро Благоговіння. Карта розташування: Місяць, видимий бік
Озеро Благоговіння

 Озеро Благоговіння на Вікісховищі
Карта Озера Благоговіння та околиць
Мозаїка знімків «Клементини», зроблених при високому Сонці

Озеро Благоговіння (лат. Lacus Timoris) — маленька морська ділянка на півдні видимого боку Місяця, південніше Болота Епідемій. Довжина — близько 150 км, ширина — до 45 км. Назва цього озера була затверджена Міжнародним астрономічним союзом 1976 року[1][2].

Розташування й суміжні об'єкти

Координати центра Озера Благоговіння — 39°24′ пд. ш. 28°00′ зх. д. / 39.4° пд. ш. 28.0° зх. д. / -39.4; -28.0[1]. Місцевість, що оточує це озеро, всіяна численними кратерами. Біля його південно-західного берега лежить кратер Хайнцель, перекритий кратерами Хайнцель A та Хайнцель C, а також сильно зруйнований кратер Мі. На південь від озера розташований кратер Епіменід із сателітом Епіменід S, на південний схід — кратери Вільгельм та Лагалла, на північний схід — Хайдінгер та Капуан, на північний захід — Елгер. Окрім того, в околицях озера багато сателітів перерахованих кратерів.

Опис

Озеро Благоговіння тягнеться зі сходу на захід приблизно на 150 км, а його найбільша ширина — близько 45 км. На сході від нього, за невеликим узвишшям, лежить 30-кілометрова морська ділянка. У східній та західній частині озера видно рештки затоплених його лавою кратерів. Серед кратерів, що утворилися поверх лавового покриву озера, найбільші — 6-кілометровий Хайдінгер N на північно-східному березі та 4-кілометровий Капуан H неподалік. Це єдині найменовані кратери цього озера станом на 2015 рік[3].

Поверхня Озера Благоговіння лежить на 1,0–1,3 км нижче за місячний рівень відліку висот, приблизно на одному рівні з сусіднім Болотом Епідемій[4].

Примітки

  1. ↑ а б Lacus Timoris. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 17 червня 2015.
  2. ↑ Transactions of the IAU: volume XVIB (Proceedings of the 16th General Assembly of the IAU) / E. Müller & A. Jappel. — D. Reidel Publishing Company, 1977. — P. 350. — ISBN 90-277-0836-3. (Витяги [Архівовано 2016-08-27 у Wayback Machine.];).
  3. ↑ За даними номенклатурного довідника МАС (карта)
  4. ↑ За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS

Посилання